Візуальна новела на Годоті це щось неочікуванне.
Сюжет написан вправно й твердо. За, здавалося б, невеликий проміжок сценарію задаються з (більш-менш) розкриваються декілька конфліктів. Персонажі живі й відчуваються різними особистостями. Щоправда, їхня мотивація не до кінця розкрита, але спишемо це на лаконічність історії.
Візуально гра приємно вражає. Нагадало "Secret of NIMH" та "Американський хвіст". Я вже не кажу про те, як вправно художниця зробила міміку антропоморфних мишей. Дуже талановита робота.
А от технічно новела недороблена. Є тільки фундаментальний функціонал жанру. Потенціал Годота взагалі не використали. Про систему збережень, налаштунки чи щось таке я вже мовчу. Ну і після кінця гри лишається тільки використати Alt+F4 для виходу.