Гра якій конче не вистачає проходження, якщо бути чесною.... Вибачте, що починаю з цього, просто ПОГАНО з фіналу, на який я вийшла( Ліан, сонечкоооооо, він так схожий на одного мого давнього краша, плачу.
Але мушу писати щось нормальне, тож.
Почну з мальовки. Люблю ваш стиль ще з часів Деміурга, як власне і стиль та теми історій, та про це трохи згодом.
Персонажі чудові по дизайну, фігурам, рисах. Єдине, чого не вистачило - змін емоцій, бо якось спостерігати, як їхні обличчя незворушні, незважаючи на опис - це забирало барви від враження. Хоча зважаючи на розмір та розгалуження в історії, розумію, що на це могло не вистачити часу.
Музику підібрали також чудово, єдине мабуть, де мені забракло зміни, коли герої вийшли з клубу на вулицю.
Текст. Як я казала вище, те, як ви піднімаєте певні теми та й розкриваєте героїв за обмеженість у часі - те, що мене захоплює. Бо навіть там, де ти не чекаєш жодних збігів, відлунь у самій собі - це відбувається.
Знайшла кілька загублених ком, в іншому все чудово!
Сюжет. Історія дуже багатогранна, і оскільки я відповідальна до роботи, то можете збагнути на який фінал вийшла при першому проходженні, тому мені дуже треба гайд, і бажано так, щоб ну.... З балансом, якщо це можливо.)
Бо я власне до того прагнула, але десь не склалося. І ще цікаво кого саме можна романсити, бо маю деякі сумніви чи все правильно зрозуміла.
Ясно, що найпростіше, це просто постійно обирати лише когось одного, тобто щонайменше нам доступні 4 кінці, але я певна, їх більше. І цікаво від чого залежить можливість почитати ненадіслані повідомлення.
Загалом, як бачите, мене розриває від вражень.
От, про відповідність темі забулася. Я б сказала, що враховуючи стан гг, вся історія відчувається таким як відлунням. Дуже подобається ідея із заповненням розбитого відображення і акцентом на кольорах. І як це працює в команді з назвою.
І перепрошую за деяку хаотичність у відгуці та дякую за чудову наповнену гру.