Гарна новела, але мені було недостатньо. І це не про довжину. Мені здається це так, тому що на початку просто канонада з контенту: тут і цг, і спрайтів купа, і вибір робити треба. І це ніби завищую планку на наступне проходження. Але швидко виявляється, що з нового буде тільки текст й вже по зрозумілій схемі: обрав куди йти, пройшов сцену й знову. Я ніби затримав подих й чекав весь час на сюжетний поворот. А коли дочекався кінця, то й ніби не був достатньо задоволений.
*Спойлер!*
Бо фінал навпаки відчувається швидким у зрівняні з основною частиною. Адам всю гру страждає через смерть свого друга, а у фіналі так швидко приймає її, що я не відчув цього катарсису. Найкращим мені здався зелений фінал, бо там якось більше емоційне звільнення показали, чи що. Цілком можливо, що це просто мій смак.
*Кінець спойлеру*
Щодо персонажів - вони непогані. Але перша сцена з Ліаном здалася мені нереалістичною й занадто пафосною. Також Айві та Дейзі відчувалися так, наче це одна людина. Не вистачало різниці в їх особистостях.
Але я не можу сказати, що не було цікаво. Я захопився сюжетом й хотілося побачити всі сцени з персонажами. Музики хоч і небагато, але вона влучно підходила під атмосферу персонажів й файно працювала з кольорами.
Дякую за таку велику працю!