Я дуууже вражена вашою роботою з візуалом:
- меню виглядає космічно, я навіть не втрималася записати на відео посиденьки в меню)
- персонажі… ця незліченна кількість деталей у образі архіварки вражає, можна хвилинами розглядати все це диво. Кольори персонажів такі…наче вони теж частина здобутків які нам ще треба відсортувати. Ваш стиль малювання…виглядає наче це все фарбами зроблене (може так і є, але я не хужодниця, тому просто сиджу в захваті від побаченого)
- кат-сцена анімована гг – просто дивовижна, ще один приклад безлічі деталей, які ще й рухаються.
Взагалі, дуже все чарівно-барвисто, + музика зі звуками додає якоїсь нереальності. :з
Сама я вийшла на поганий фінал, але завдяки підгляданням змогла відкрити істинний (ви мене підкупили, давши тицьнути на кніпку, на яку тицяти не можна, а я ж гравчиня така, що як дають мені тицьнути, то я й тицяю. кх). Істинний фінал мені значно більше сподобався, аніж поганий. Він виглядає довершеним і закриває всю історію. Саме після нього у мене загалом про сюжет покращилося враження. Адже до того ви в тексті надто багато згадок про відлуння, що я вже в думках кричала “я пам’ятаю тему джему, годі нагадувати”.
Поміж тим сподобалися інтерактивні елементи і вибори. додають трохи вникання у “будні позачасової архіварки” цікавенько було.
І, щонайголовніше для мене, з потішного – у спогадах про Квазара ви згадали і нашу гру Розчаровані. Хоч я і скромна кодерувака, і ви скоріше історію відзначили за сюжет і візуал, але приємненько і мені. хе-хе.
Загалом, ви файно потрудилися. Я би певно іще могла говорити за гру, та якось так відразу надто багато думок і всі вони нагромаджуються, тож зупинюся на цьому.
Забула відзначити і ваш курсор-зірочку. Визнаю, це було винахідливо.