itch.io

О, як я добре це розумію. Знов таки, це не догана з могу боку, радше комплімент)

Хах, ці розмірковування про візуальний склад новели дуже правильні, я з ними цілком погоджуюсь, особливо зважаючи на те, що в моїй цього немає від слова зовсім 😅 Ну, я вважаю що це зовсім не заважає, я цілком насолодився історією, просто хотів отримати більше конкретики, бо цікаво ж!

СПОЙЛЕРИ. Цікава гра з несподіваним фіналом. Піксельний візуал вельми підходить стилістиці, а спрайти вигідно виділяються на його фоні. Схоже, як і герой, я трохи поринув у СПГС і вирішив, що вчителька і є його сестра і персонаж переживає все у своїй уяві у психлікарні. Мабуть, для містичного хорору грі більше б личила інша роз'язка, але сенс не в цьому, так? Як я зрозумів, це більш терапевтична оповідь для людей, що випали з соціуму. Єдине, що не зрозумів - як сестра героя вийшла на нього через рекламу?

Дійсно цікавий проєкт, хоча і з невеличкими проблемами. Візуальна складова дуже стильна, одразу поринаєш в оповідання, інтерактивні елементи є приємною несподіванкою, але працюють вони не дуже вдало. В коментарях вже говорили про це, тож не буду повторюватись. Також трохи збиває з пантелику необхідність здогадуватися де діалоги, а де думки героя. Думаю, тут був би у нагоді дефіс. 

Після першого проходження, я було думав, що вибір у грі ні на що не впливає, але в кінці виявилося, що я помиляюсь. І тут вже в мене деякі проблеми, бо я не дуже зрозумів усіх обставин. СПОЙЛЕР. Я так розумію, дівчина героя гри загинула під час розмови з ним, коли їхала на вечірку, а він не зміг без неї жити. Але як його не стало? Чому саме маяк? Якщо то було його тіло, то як воно опинилося всередині маяка, якого вже давно не існує, точніше в печері під ним? Якщо це просто потойбіччя, то чому саме маяк? Це алегорія на самотність та пустоту? 

Я отримав гарні враження від гри. Насправді, я відраз як герой побачив ганчірку на каміннях, почав здогадуватись, що сталося, але думав може там за дверима в печері є якась жахлива лабораторія, чи ще щось і це зовсім не подойбіччя. А коли в кінці казав про крила, мені згадалася оповідання Анатолія Дімарова "Крила", воно не схоже на це, але теж є меланхолічним.

Це було зворушливо, цікаво креативно, гарно, винахідливо і майже без нарікань, творіть й надалі!

Єдина претензія від мене - мало! І гарний візуал, і чудово підібраний звуковий супровід, і вельми сентиментальний лад, мені ще дуже сподобався спосіб відображення спогадів. Я би сказав, що якість цілком компенсує тривалість історії, але здається, що аби ще трохи, я тільки відчув їх зв'язок, що почав відродужватися... А в іншому, цілком задоволений, гарна робота!

Я знав! Я знав, що "Вовчиця та спеції" має таки до цього відношення!)

Та й не має ніяких проблем з відсиланням до Толкіна, чи ще когось, як то кажуть, все що можна було, вже придумали) Просто, поки читав, виникало враження, ніби тут можуть бути навмісні відсилання, як то кішко-хлопець міг бути натхнений каджитами, розповідь гнома про чудовиськ у глубині гір - це про балрога, а Чайка гг - це відсилання на Плотву.

Про баг нічого певного не скажу, він один раз виник, чисто пустий екран з текстом про якісь помилки і не містив зрозумілої мені інформації, з'явився на початку розмови відьмочки з демоном.

Трохи спойлерів! Дивовижна вийшла гра, вельми цікавий містичний детектив з яскравими персонажами та непоганим гумором. Ще й декілька закінчень. Мені взагалі спочатку припало на думку, що то гном таким чином приваблював нових клієнтів до своєї таверни. Отримав чотири ачівки самостійно, а от щоб вийти на рут Меланії довелося користуватися гайдом, але наштовхнувся на баг, який зіпсував враження. Потім вирішив ще раз зайти в гру і не тільки зміг закінчити її, але й навіть звук зв'явився. Я думав його не встигли додати. Єдине, що трохи після всього засмутило - це схожість закінчень, особливо дівчат. Думаю, більше додало б емоцій, якби  хтось таки мусив би залишитись в таверні, бо ключ його не відпускав, але хеппі енд теж нічого. До речі, мені здалося, що в грі є багато відсилок, як то до "Відьмака" чи "Володаря перснів", чи це так?

Навіть важко підібрати якісь певні компліменти для цього витвору. Пройшовши гру, розумію що все було зроблено не просто правильно, а саме так як треба, щоб гравець міг поринути у всесвіт, відчути дотичність та співчуття. Іронічно, що саме для теми про втрату слуху настільки важливо правильний звуковий супровід і мене тішить, як ви з цим впорались. Візуальні прийому теж незвичні та винахідливі.

До речі, коли персонаж писав сценарій, то він описував своє життя і те, що було з ним далі. Мені здалось, що це автор трохи зламав четверту стіну, тобто ми стежили за працею саме сценариста гри, чи я помиляюся?

Задум дуже крутий, стильний візуал та цікавий підход щодо донесення змісту лише через малюнки. Але останнє є й великим мінусом, адже я зовсім зміст не зрозумів. Можливо, проблема в мені, але я не втямив, про що це, що відбувається та яку думку має донести. Та й напрочуд коротко

Схоже ти також дуже поспішав встигнути закінчити роботу)  Текст має безліч недоробок, які варто було б виправити. Я не тільки про помилки в словах, але також про смислове наповнення. Деякі речі здаються невластивими японцям (особливо раптова згадка збірки Чорновола), деякі неправдоподібними (як відкриття власного бізнесу у 18 років) та сумбурність у донесенні думок. Однак, я розумію причини і вважаю, що ця новела має великий потенціал. Можливо, через деякий час, можливо через рік-два, ти повернешся до тексту, оціниш його більш досвідченим поглядом і перепишеш. Незалежно від того, як ти з ним вчиниш, ти зробив велику роботу, молодець

Thanks, my dude!   :D

Чудова гра, лікує нудьгу, депресію, розлад травлення. Після неї я більше не боюся грати в дарк солс та секіро,  мій IQ виріс на 39%, а пазли тепер складаються будь якою стороною. Єдине зауваження - якщо Жабка мене не привітає в середу, я буду дуже розчарований

Досить коротка, але доволі атмосферна оповідь не тільки за рахунок самого тексту, а також добротної анімації та звукового ряду. Проходячи гарну кінцівку, стає трохи смішно від занепокоєння героїні, але за цим, як я бачу, стоїть розгляд почуття провини і страху, одже є лише одне вірне рішення, щоб впоратися з ними, і з привидом