Дуже круто вийшло в короткому форматі прописати не тільки цікавий сетинг ще й саму історію завершеною. Звук крапання і ефект розходження кіл на воді я ще сприйняла так наче це все спогади про розмову в які персонажа занурило крапання, в якійсь умовній ванній вдома, хоч він і мав забути події, але вони зберіглися десь глибше, на не матеріальному рівні, на який не могли б вплинути таблетки.