Цікавий задум, сподобалась механіка отримання спогадів через маджонг, аж самій захотілось пограти в нього в реальності. Кризаліс відчувається як fever dream, і це дуже круто і дає краще погрузитись в його дивний світ. Сподобався юай, нагадує японські ігри 90-х. І в загальному арт атмосферний і витриманий в +- одному стилі.
Мені дуже важко було пробратись через середину гри. Початок крутий, кінцівка теж хороша, але в якийсь момент в процесі нескінченного бродіння по однаковим локаціям з однаковими описами в мене вже почав трошки їхати дах, бо незрозуміло чи то я щось не так роблю, чи треба просто гріндити далі, а якщо треба - як довго ще? Але думаю, що ви це самі вже знаєте.
Ще шкода що так мало саундтреків, адже гра займає мінімум годину і слухати їх по колу стає важко. Добре, що можна просто включити режим тиші, але тоді воно якось не так вже відчувається.
Дякую за гру!