Загалом, гра залишила приємне враження. Мінімалістичний, але в той ж час влучний візуал. Текст добре передавав атмосферу не простого котячого життя )
Але не зрозуміло, як друга частина відноситься до теми "Відлуння". Також є певна проблема з пейсінгом, темпом подачі історії. Звісно, занурення у атмосферу гри це дуже важливо, та впевнений момент воно може перетворитись на монотонну рутину. Можливо, в майбутньому, такі моменти треба розбавляти якимись більш яскравими емоціями, або подіями,
В будь-якому разі, робота гарна, іноді навіть емоційна.
Дякую вам за враження та бажаю успіхів з оцінюванням!
Viewing post in Мої вуса хочуть літати jam comments
Дякую за відгук!
*Далі спойлери, для тих, хто не читав*
Друга частина цілком побудована на тому, що котик стикається зі страхом людей і як він до нього відпостіться. Події минулого, їх відлуння дуже сильно відгукуються в теперішньому. Коли він хотів їсти, щоб банально вижити, йому прийшлося взаємодіяти з людиною, чого він жахливо побоювався. Коли його єдиному другу потрібна була термінова допомога - йому знову треба було простити людину. Не було б в нього цього страху, не було б травми минулого, він би й поводився зовсім по-іншому й цілком можливо, що й не познайомився б вже загиблим другом. Так само на початку й ближче до кінця другої частини котик хоче повернутися додому, в минуле, бо теперішнє занадто страшне й неприємне місце для нього. Відлуння комфортного життя так і не покидає його, якщо вийти, наприклад, на фінал, де він повертається до слуги. Або поганий, де відлуння його друга керували його життям до самого кінця. Можливо, ви мали на увазі період, коли Лякунчик з новим другом вчилися полюванню та опинилися у бійці? Там звісно відлуння не було, але я і не думаю, що воно має бути у кожному абзаці історії. Головне, щоб в цілому вона розкривала тему. Я думаю, що моя гра з цим справляється, хоч і не ідеально. Було б цікаво дізнатися конкретніше, що ви мали на увазі. Бо знаю, що розкриття теми може в мене дійсно слабкуватою стороною, а я цього не бачу!
Щодо темпу, згоден. Сам через те, що перечитав історію по десять разів, вже не розумію де нормально йде історія, де ні. Взагалі це мій перший досвід такої швидкої роботи, і я радий, що взагалі вдалося зробити закінчений проєкт.
Ще раз спасибі!