Діалоги звучали дуже реалістично, чудова задумка зі зміною часу і літерами.
Окремий плюс за звуки, завдяки ним гра давала неймовірну імерсивність. Грали з хлопцем, і жах у голосі обох під час слів "боже мій, ти це чуєш?" давали знати що гра надчудово виконує свою функцію.
Взагалі дуже цікаво було грати вдень у багатопоерхівці, бо кроки на сходах і відчиняння дверей у сусідів змушувало битися серце частіше і ставало частиною гри.
Трохи не зрозуміла кінцівку про те, що передаєтсья через комп'ютер, трохи вибило з атмосфери
Але гра дуже сподобалася, бажаю наснаги і щоб вдався реліз!
Тема однозначно інтригує, хоча б тому що складна. З іншого боку я так розумію що через відсутність слуху головного героя, не буде діалогів у звичайному розумінні ціього слова, що у візуальній новеллі може бути дуже цікавим. Коротко кажучи, заінтригували і цікаво які розв'язання оберете для показання преблематики. Чекаю!
Щодо Агафії дуже перепрошую, може через проблеми з очима сприйняла "і" за апостроф причому багаторазово, забираю свої слова назад х)
Щодо запуску гри - хоч убий не паше. Претензія не до гри авжеж, підозрюю що це у мене щось з компом бо була ще одна гра яка не запустилася, але глобально таке вперше. Клацаю на іконку і воно навіть помилку не вибиває, а просто не реагує :(
Також прикро що будь-які питання до гри переростають у маніпуляції з вашого боку. Якщо збираєтеся і продовжити свій шлях у професіях, зв'язаних з мистецтвом, я б рекомендувала навчитися миритися з тим, що люди можуть задавати питання, та навіть критикувати якісь аспекти. Бо, скажемо чесно, це виглядало прямо дуже некрасиво :)
Новела у мене чомусь як би не старалася, так і не запустилася, тож нажаль оцінити не зможу. Але якщо чесно, ім'я Агаф'я вже напрягло, при кількості неймовірно яскравих і рідких жіночих імен взяти те, яке використовуєтсья виключно на теориторії Росії і в'яжеться з нею це якось... дивно і одночасно віє якимсь дуже специфічним і шароварницьким сприйняттям української культури. Авжеж можу бути не права, але якось да.
Тепле і болісне. Як вже писала, дуже сподобалася естетика, тупо на скріни розібрати. Шрифт теж смачний. Нагадує старі візуальні новели по типу Higurashi no naku koro ni чи музичні кліпи з кінця 90х і початку 2000х
Єдине щось - не вистачило при тих самих сценах. Мені здається можна було б більш розбурхуюче увагу якщо використати/поєднати вже з існуючим якісь образи, які не буквальні, які не описуються у сюжеті, але навівають якісь асоціації. Як наприклад були криваві руки, але вставити їх не там, де описуються, а у іншому місці. Пояснила заплутано, але сподіваюся зрозуміло х)
Дякую за працю (та за відкриття душі), бажаю щастя у наступних проектах, з нетерпінням чекатиму :)
Пройшла кінцівки з Залишенням у незнанні і Там де ГГ вибирається з ілюзії (всі?)
Дуже рада що є багато вибору, відчуття що як грач впливаєш на хід подій, люблю таке.
Звуки 10/10, явно дуже багато вкладено праці, додає великий шмат атмосфери.
СПОЙЛЕР!
В кінцівці з лікарнею від рекурсії аж голова заболіла. Чесно кажучи, не зовсім зрозуміла чуть (чому він будучи в лікарні спочатку бачив себе як детектив який його вбив? як це пояснюється? як це зв'язано? як це зв'язано зі самою справою яку він розслідував?). Але з головою пограло добре, за це плюс великий!
Чи не найбільша претензія до графіки - стиль різко змінюється, чомусь з'являється японська вулиця, хоча імена англосакські. Та і в принципі для фонів просилося щось по типу Ace Attorney, бо граючи за детектива просилося вишукування якихось предметів і записок.
Взагалі мені здаєтсья сюди б дуже підійшли елементи пойн енд клік де грач сам матиме знайти записку, щоб прямо дуже влитися у атмосферу.
Розвиток сюжету дійсно швидкий, навіть не встигла запам'ятати хто є хто 😅
Але захопливо, дуже, щиро було цікаво що буде далі. Хотіла б пограти у довгу версію гри!
Ще яку різницю коять анімації! Сиділа як дитина дивилася заворожено на цю літаючу штуку справа.
Є трохи помилок у тексті, і трохи псувало бо у епічний момент починала хіхікати над написанням слова. Теж дуже не вистачило звуків, шумів і біп-боп всяких, ну бо просилося.
Дякую велике, я дуже рада що вам сподобалося! В захист ескапізму процитую мій інший коментар:
Щодо "ескапізму" гри скажу що основною задумкою була втеча від монотонного, повного проблем життя головного героя, що і постаралася розкрити у пролозі, діалогах та деяких кінцівках :) Все ж, спроба втекти до Раю від сірого, набридлого життя - то ж теж ескапізм?
