Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
Tags
A jam submission

Пил І ПтахиView game page

Можна бігти від реальності, поки вона не вирішить наздогнати тебе
Submitted by kotano1337 — 10 hours, 37 minutes before the deadline
Add to collection

Play game

Пил І Птахи's itch.io page

Results

CriteriaRankScore*Raw Score
Текст#353.1953.500
Звук#393.1043.400
Реалізація#413.0123.300
Задум#423.2863.600
Загальне враження#442.9213.200
Візуал#462.9213.200
Відповідність темі#473.0123.300

Ranked from 10 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.

Leave a comment

Log in with itch.io to leave a comment.

Comments

Submitted

Тепле і болісне. Як вже писала, дуже сподобалася естетика, тупо на скріни розібрати. Шрифт теж смачний. Нагадує старі візуальні новели по типу Higurashi no naku koro ni чи музичні кліпи з кінця 90х і початку 2000х

Єдине щось - не вистачило при тих самих сценах. Мені здається можна було б більш розбурхуюче увагу якщо використати/поєднати вже з існуючим якісь образи, які не буквальні, які не описуються у сюжеті, але навівають якісь асоціації. Як наприклад були криваві руки, але вставити їх не там, де описуються, а у іншому місці. Пояснила заплутано, але сподіваюся зрозуміло х)

Дякую за працю (та за відкриття душі), бажаю щастя у наступних проектах, з нетерпінням чекатиму :)

Submitted (1 edit)

Капець естетика (у найкращому сенсі!)


Submitted

Коротка і дещо мрійлива історія про звичайну людину, яку війна перетворила на пил. Плюс за використання RPG Maker.

(1 edit)

Мені не сподобалося. По-перше - рушій. Чому деякі автори обирають всілякі Unity, Unreal Engine 4, RPG Maker, CryEngine 3, GameMaker, та взагалі що завгодно, окрім Ren'Py? Та і фіг з ним, якщо б ви переносили функції ренпіча, то все одно. Але ж ні: сейвів немає, скіпу немає, повноекранний режим на деяких пристроях не врубити, формат 4:3... По-друге - сюжет. Це більше соціальний коментар, а не повноцінна історія. Новелка наче і про все, і про нічого. Наче і глибоко, а по суті нібито по телевізору соціальну рекламу дивлюся. По-третє - розкриття теми ескапізму. Через відсутність скіпу та сейвів я не перепроходив цю роботу, тому я не заперечую, що в інших кінцівках вона може бути розкрита, а кажу тільки про результат, де ми обираємо купити чай. Коротше, немає в ній ніякого ескапізму, або я його не побачив, бо він поданий завуальовано настільки, що я не викупив

Щоб не токсичити, я, звісно ж, похвалю. Тут досить непоганий текст, якщо порівнювати з деякими роботами джему. Так, тут багато проблем з комами, є тавтологія, але якщо згадувати, що коїться в деяких інших роботах... Най буде, дійсно. Хоча ця робота була однією з перших на джемі, тож у вас був час вичитати та відредагувати. Але нехай. Нехай... Візуал гарний. Не згоден з думкою Roguelike Lab. На мій погляд, такий грубий стиль ідеально підходить цій історії. Він реалістичний і абстрактний водночас, бо це оброблені фото. І це дуже грає на атмосферу. Також звук, ембієнт... Музику не запам'ятав взагалі. Автор має великий потенціал у атмосферні роботи

Але всю крутість технічної реалізації руйнує історія. Вона не порожня, за ній стоїть ідея. Проте не змогли реалізувати так, щоб брало за душу. Хоча, як я бачу по коментарям, більшість куди сентиментальніші, аніж я. Тож може проблема в мені? Та наче і ні, я не байдужий до війни. Мене проб'є до сліз військова драма (або драма про війну), якщо вона зроблена нормально. А це, вибачте, не пробило. Наче і тригери є - звуки вибухів зранку, фраза "діти! діти! діти!", проте коли за цими тригерами не стоїть нічого в самій історії, то відчувається це якось... Вибачте за грубість, але дешево. Тема війни то дуже серйозна, і не можна розкривати її настільки посередньо, застосовуючи лише прямолінійні емоційні гачки

Бажаю успіхів автору. Я бачу, що тебе хвилює проблеми нашої країни і ти висловився. Але факту висловлення мало, тож бажаю тобі навчитися гарно, та красиво це робити через мистецтво. Якщо хочеш розвиватися, як новелороб, то я вважаю, що шляхом спроб та помилок вийде щось дійсно дуже якісне. Це все

(+1)

Сподобалася ваша історія, вона звучить як щось особисте, без зайвих діалогів. Було легко, та водночас болісно читати текст, від того, як влучно ви все описували...таке звичайне, певною мірою безтурботне життя, враз перейшло в якийсь невимовний кошмар. Звуки які ви використали, влучно доповнюють слова. 
Єдине що, трохи букви розмилися в повноекранному режимі, і я не дуже зрозуміла, на що впливають параметри "страх" і "гнів". 

Дякую вам, за таку історію, я певно на цьому джемі хвалю всіх, хто пише про війну, бо це буквально те, що стосується кожного, і про що не варто забувати. 🖤✨

Submitted

Хороша коротка розповідь яка підіймає болісну але таку потрібну тему. Музичного супроводження нема, але воно і не потрібне - тиша і звук вибухів добре передають настрій. Дякую за вашу роботу.

Submitted(+2)

Після вашої історії важко дихати. Бо тема дуже болісна для нас усіх. І зараз, і багато років потому.

Чесно, сиджу в мовчанні, бо й не знаю, що тут сказати. Мабуть з того, що мені сподобалось, хоча коли психологічно ти відчуваєш себе кровавим шматком, важко говорити про, ну, позитивне. Але.

Мені якраз навпаки сподобалось ваше візуальне рішення. В обраній темі - доречно і влучно. Як і звуки, які ви використали.

Порадувала поезія, пишите гарно, та чомусь уникаєте коми перед "але")

І, так, але. Мені десь на моменті з дитячим майданчиком і все далі стало не по собі. Знаєте, сама манера подачі, текст, здалися надто багатими та піднесенимм відносно описуваних подій, жаху, божевільно невимовного жахіття, яким це є насправді. Не знаю, важкий дисонанс.

Але водночас і розумію, чому так. Чому ескапізм (до речі в тему ви вписались дуже органічно). І так, момент з ДІТИ болісний. Та якось по мені більш за все вдарив ранок з вибухів та фінал.

Загалом, гідна робота, добре витримана атмосфера в кожному моменті. Ви сказали те, що хотіли сказати і це можна почути. Дякую.

Developer (3 edits) (+1)

Дякую за щиру та розгорнуту рецензію!

Submitted

Гарний слог, але над візуалом треба ще попрацювати) Загалом, вийшло непогано, як для першої роботи)

Submitted (1 edit) (+1)

Важко було читати, ні не через погано написаний текст, не через шрифт, який розмилився, коли я зробив гру на весь екран, а через підняту тему. Текст, до слова, чудово написаний, дуже приємно та легко читається, видно набиту руку автора. Чуть серце не розірвалось на моменті "Діти! Діти! Діти!". Новела повертає на землю і показує, що насправді більшість з нас ескапісти і я в тому числі.
Дякую вам за пророблену роботу і бажаю, щоб якомога більше людей звернуло на неї увагу.

Developer (1 edit) (+1)

Спасибі за увагу та побажання .