Якісний піксель-арт радує очі, а історія захоплює. Мені дуже сподобалося!

Атмосферна новела з гарною графікою та звуком.
Історія дуже цікава, як трилерні моменти, так й минуле героїні.

Дуже атмосферна трилерна новела з крутою графікою та чудово підібраною музикою. Фінал доволі розмитий, проте сама історія захоплює. Пояснює, чому зв'язок з друзями нам важливий, адже лише їм не буде однаково у важку хвилину.

Ох. Ваша новела - це та ще поїздочка. В гарному сенсі, звичайно - вона атмосферна, вона некомфортна, і вона до біса страшна. Ідеальна репрезентація свого жанру, і ідеальна репрезентація піднятої теми. 

Візуалу тут можна співати довгі похвальні тексти - гарно абсолютно все. Спрайти, фони, анімації фонів (божечки, як воно все виглядає, скільки ж сил було вкладено у ті анімації!), оформлення текстбоксу і інтерфейсу, все на абсолютний максимум, факт того, що це було зроблено одними руками просто не вкладається мені в голову. А головне, візуал постійно відображає і доповнює історію - коли я побачила (спойлер!) тінь у вікні, що до того, як її помітила героїня, я буквально здригнулася. 

Сюжет змушує затамувати подих і тримати його аж до самої кінцівки. Визнаю одразу, я мала уявлення про що саме буде сюжет через розповіді інших, але це ніяк не вплинуло на атмосферу під час проходження - як на мене, вона тільки стала більш лячною. Поступовий перехід від звичайного вечора до абсолютної паніки головної героїні, що буквально забилася в куток, і десь між цим усім розповідаються її спогади, її переживання, її... прийняття. До біса реалістичні емоції героїні. Як добре, що в неї (в гарній, справедливо параноїдальній кінцівці) є гарна подруга. Як жахливо, що з нею відбулося все це в принципі. Ще більш жахливо, що це - лише репрезентація чиїхось справжніх історій, як і з гарним, так і з сумним фіналом. 

Хотілося дізнатися більше про головну героїню. (Далі, знову ж, спойлери.) Хотілося послухати більше про ї відношення з батьком, коли останнє, що вона думає - про нього, і її останній дзвінок - від нього. Фінали вийшли відкритими, закриваючи главу з її новим "знайомим", але залишаючи простір щодо того, хто вона сама. Вона ніби відмовляється розповідати читачеві, як відмовляється розповідати і своєму співрозмовнику, про останню картину, що висить на її стіні. Про соняшники.  Можливо, в цьому і сенс - дещо має залишатися без пояснення. 

Цікава горорна новела. Нагадала мені Emily is Away. Візуально дуже розумно зробили, використовуючи за основу один фон, відображаючи події, що відбуваються лише в одній кімнаті. До того ж, анімовано!!!! І в цілому приємна графіка. Музика теж добре доповнює атмосферу і те, що вона створена спеціально для новели — вражає (кажу як той, хто теж самостійно працював над своїм проєктом і багато що не встиг). Інтерфейс мені теж дуже сподобався і не дуже зрозумів критику меню, бо воно є одним з моїх улюблених на джемі (з тих ігор, що я пройшов).
спойлери:
Сценарій доволі непоганий і добре будує зловісний саспенс. Героїня доволі реалістична. Але емоційні сюжетні точки про картини не дуже емоційно прорезонували зі мною (можливо, історії за ними були для мене занадто загальними). Якимось чином я отримав дві кінцівки за раз, коли вирішив поговорити з батьком героїні у кінці. Погоджуюся з Martesa щодо того, що не до кінця зрозуміло, чи це батько сталкерив головну героїню.

Бажаю успіхів у наступних проєктах!

Вау, просто вау! 

Так стильно та акуратно воно виглядає. Всі ці незліченні мікро-анімації навіть на спрайтах, офігеть! 

А ще це той (насправді, не такий частий в рамках джему) випадок, коли окремих оплесків заслуговує саме текст.  Дуже приємно читається. ♥

Кінцівок, я так розумію, дві? Спочатку вийшла на кінцівку з переїздом. Далі стало цікаво - і поклацала ще варіанти... Ну що сказати... Коли твоя твоя параноя навіть в іграх тебе рятує. xD

Дуже-дуже-дуже круто! о--о

Сподобалася ваша новела. Тема сталкерінгу розкрита дуже добре і тебе аж дьоргає під час проходження. Проте, фінали вийшли трохи розмитими. Якщо я вірно зрозуміла, сталкерив нас батько? Чи щось інше сталося? Цікаво дізнатися сценарний задум.

Графіка, що мальовка, що GUI, шикарні. Нагадує трохи вінду нульових.

Дякую вам за гру!

Я погано пишу відгуки, але ця робота мені дуже і дуже сподобалася! Одночасно тепла і одночасно... моторошна

Відчуття, що я не просто граю в візуальну новелу, а саме що не на є читаю книгу і відчувається вмілість сценаристки в написанні тексту та історії в цілому. Стосовно історії. Є момент, котрий мене зачепив, як емоційно, так і своєю життєвістю з досвідом. Відчувається зв'язок у всьому: картини, спогади, минуле та теперешнє та навіть переписка. Здивувало те, як спокійний, дещо меланхолійний початок поступово перетворувався в дещо сумне і тривожне. Пікселізована анімація підкорило моє серце і я могла те й робити що дивитися на неї і насолоджуватися мелодіями, котрі вдало вписані в гру. Напишу, що якщо вже щось і могло вразити сильніше так це факт того, що всю цю гру створила одна людина і я вам аплодую стоячи. Ця новела гідна того, аби на неї звернули увагу і змогли насолодитися усім. І все ж, мед не без ложечки дігтю. Це стосується меню гри. Розумію, що працювали ви одні і все ж вам варто трішки доопрацювати меню в плані оформлення і, вважайте, що у вас повністю готовий проєкт аби ним вражати всіх і відразу. Дякую вам за гру! ♥ @jeljelfishh з команди BIABI Team