I'm in love with this game. It's evocative, brilliant and has a beautiful theme that emerges from every page. The game is not only about teenagers, but also parental figures and mentors, exploring separation and complex relationships between teenagers and adults. (there are other themes involved too!!)
Once I started I couldn't put it down for a week!! I've written so much... I've slowed down in winter after getting a Crossroad with the World confidant XD It felt like such a heavy responsibility! The theme of my 1st playthrough is definitely letting go.
Also gameplay loop is perfect. I love how the first volume takes time to help us establish our main character - this aspect is rarely as thought-out in other solo rpgs. Bingo and confidant systems are SUPER FUN and help a lot to create a solid story strucuture. I also loved collecting tones on my Koriko's map. I think there would be some new games inspired by these mechanics!!!
Thank you for this gem. very hyped for the soundtrack in the future
Mahousparkle
Creator of
Recent community posts
Візуально оформлення дуже миле і затишне, текстбокс нагадав нашу власну новелу) Сподобалися інтерактивні елементи, оцей квестовий вайб дуже прикольний! Музика добре підібрана, я заслухався до треку в меню, атмосферний такиий. З візуалу ще хочу відмітити спрайти — вони комфортні!
Я думаю, що у вас цікава ідея для сюжету, але мені дуже не вистачало переходів між сценами. Мені доводилося перечитувати, щоб зрозуміти, що саме відбувається; сцени змінювалися дуже різко. В багатьох новелах пишуть занадто прямо, але у вашій мені не вистачало більше деталей та конкретики, прямолінійного пояснення, що відбувається. Не через те, що не зможу зчитати тонкий сторітелінг, але просто не можу скласти уявлення, що конкретно\де відбувається у сцені іноді, яка це хронологія, це видіння чи реальність.
Проте наголошу, що конфлікти цікаві, особливо той, що у Пана наявний, бо він сильно резонує з темою джему. як і в цілому вся новела.
Дякую вам за цей проєкт! Бажаю успіхів у наступних розробках)
Ну, очевидно, дуже пропрацьована новела!
Стилістика фонів дуже прикольна, і ви зробили багато виразних спрайтів) вирази Сансанівни демонстрували весь спектр емоцій ахпхп
Оригінальна музика була приємною і підходила під вайб новели!!
МОЖЛИВО СПОЙЛЕРИ
Історія відчувається для мене замальовкою, вона доволі хороша. Хотілося б ще якоїсь кульмінації, якийсь момент такий, щоб змусив саму Сансанівну серйозно задуматися про своє життя, бо вона ніби сварить Казіка за те, що думає тільки про інших, а сама над своїм життям не так багато замислювалася за новелу, переважно давала музичну терапію іншим)
Історія Ії мені зайшла мабуть найбільше, не через лесбіан вайби, клянуся, радше за її конфлікт із відмінним сприйняттям світу і т.д, ще трошки нагадало мені про нейровідмінність
Всі історії доволі прості, але непогані. Приємно мати вибір того, що каже героїня, більше залучує в діалог з персонажами, навіть якщо не має великого значення. Я таке люблю)
Ви добре постаралися передати особистості персонажей у тексті, але мені здається, на мій смак, із Сансанівною трохи перестаралися, виникало враження, що вона спеціально підбирає слова, щоб вони звучали так, як вона звучить)) ще така "вулична говірка" здається трохи штучною без суржику, це приклад новели, де мені здається вкраплення суржику були б доречними
КІНЕЦЬ СПЛЙЛЕРІВ
Дякую за вашу, незважаючи на історії персонажів, веселу та оптимістичну новелу! Бажаю успіхів з новими проєктами)
МЕНІ ДУЖЕ ЦІКАВО ПОБАЧИТИ КІНЦІВКУ ЯКА НЕДОСТУПНА В ЦЬОМУ БІЛДІ (може трошки мені наспойлерите?..)...
Джеми - то така цікава штука, бо зазвичай в будь-якої історії є певна авдиторія поціновувачів жанру чи стилістики, а на такому загальному джемі тут все врізнобій, і люди оцінюють роботи, умовно не призначені для них. Тому одразу зізнаюся, що подібні містичні історії про сільске життя це щось, що я рідко читаю чи особливо вподобаю. Незважаючи на це, мені сподобалася новела) Чимось нагадала мені "Лісову пісню" , можливо, вона вас частково надихала)
Звуковий дизайн та музика - це дуже сильний аспект цієї новели. Ви чудово поєднали записи народної музики, стоковий трек та власні композиції у музичну ідентичність, яка задає новелі круту занурливу атмосферу. І навіть є ОЗВУЧКА, жіноча озвучка особливо добре вийшла. І в деяких моментах є добре підібрані звуки, що передають події в історії. Клас!!
Графіка доволі приємна, і мені сподобалася сіджішка із русалоньками і фон з квіточками було прижмно дивитися прям, хороший ракурс. Мене ще дуже вразив інтерфейс: він дуже підходить до новели і виглядає стильно - ви молодці!
Ви змогли розкрити своїх персонажів і створити цілісний сюжет (хоча думаю. щоб повністю його зрозуміти треба мати можливість побачити дві кінцівки ахахаха). Я здогадався про роль Лук'яна ще рано, але те, як було розкрито іншого важливого персонажа мене здивувало, м'яко кажучи). Ви постаралися використати у тексті стилістику та атмосферу, що розкриє атмосферу часів, у яких відбувається історія, звертаючи уваги на деталі і т.д. Здебільшого вийшло добре, хоча іноді проскакували слова, які вибивалися, на кшталт "відключитися" і т.д, ще трошки варто підредагувати в цьому плані на єдність стилю. В розширеній версії було б круто побачити деякі сцени зближення як конкретні діалоги, але прекрасно розумію, що на джемі на таке мало часу в більшості учасників, і незважаючи на це, ви написали багато.
Дякую вам за цю атмосферну новелу! Бажаю успіхів з новими проєктами!!!!
Насправді останні дні джему були тим ще пеклом ахахаха. Я майже повністю пропустив сон між 17 і 18, і в останній день теж щось писав здається, поки я кодив 18 числа, мого інтернет-провайдера ПОЧАЛИ ДДОСИТИ, а для роботи він був потрібен - мені довелося прийти до подруги, перенести всю роботу на її комп і працювати в неї; і я пахав до години ночі, вже після комендантської; пішов додому вночі, почув, що є час доробити - до 3-4 ранку випустив виправлений білд. ліг спати, проспав 7 годин - прокинувся з ЖАХЛИВИМ ГОЛОВНИМ БОЛЕМ, з чаєм, шоколадкою і асмр якось пережив і заснув назад, і в результаті поспав до вечора, щоб ще один останній білд випустити ахаха. (дисклеймер: не повторюйте подібне вдома). Не знаю, чи зможу ще колись проробити стільки роботи на джем, бо мені унікально пощастило мати багато вільного часу саме в цей період. Валя ж взагалі жонглювала ВСЕ і змогла стільки намалювати, і ДОПОМОГТИ З КОДОМ і я від неї в захваті. Ми знайшли одне одного в плані нашого перфекціонізму хддд
Щодо блимання - треба щось подумати, може альтернативний варіант в налаштуваннях; я подумав про це насправді і ми навіть хотіли зробити попередження, але трошки не вклалися в час, щоб то нормально реалізувати. Сподіваюся це не завдало занадто багато дискомфорту!
ДЯКУЮ ЗА ТЕ ЩО НЕЙМБОКСИ ПОМІТИЛИ!!!лджвіладж
Оцінка тексту гріє моє серце, бо це моя мрія - створювати історії, які резонують, змушують і сміятися, і плакати, насолоджуватися атмосферою, замислюватися чи просто сидіти в саспенсі і чекати, що буде далі
Найбільші розгалуження історії виникають у стосунках із персонажами, моєю метою було без засудження дозволити крізь Ніну виразити своє ставлення до певних речей, і показати різні аспекти Ніни та персонажей. Речі, які неможливо змінити в Ніні виборами теж розповідають про Ніну - щось, що незмінно є її частиною чи стрижнем.
За форшадовінг окремо ДЯКУЮ, бо я обожнюю його і в цілому, я дуже люблю коли історія, складається як пазл в процесі написання\читання (no pun intended)
щодо русизму, вдячний, що відмітили, я взагалі вже трохи страждаю від перечитування новели, бо помічаю такі кособокі конструкції з тавтологіями і іншими "прєлєстями" життя, вже хочу провести деконструкцію))
Я іноді замислююся, що люди подумають, через те, що я не пишу так багато про mlm досвіди чи навіть стандартний гет... ніби я фетишизую сапфічні стосунки чи щось таке, але це не так, просто мені так набагато легше відсторонитися від якихось персональних моментів, що пов'язані з моєю орієнтацію; а сапфічних подруг в мене багато, щоб мати натхнення, і завжди було якось легше рілейтитися до жінок (привіт дисфорія, але в мене це радше гнк момент), тож чудово пишуться подібні історії ^^ в мене є одна невеличка mlm-історія про вампірів, думаю, випущу її скорим часом, хоч вже і не так нею пишаюся
Дякую за такий розгорнутий і теплий відгук!!!
Чекав ваших з Розандархією відгуків, ви дуже обрадували!!!!
щодо темпу, я теж чув про затягнутість. ну це враження людей, і думаю тут важко вгодити всім, але я реально робив структуру сюжету в google drawings, промальовуючи "пульс" історії, щоб кожна сцена йшла правильну кількість часу і темп історії був саме таким, як треба*важке дихання*)))))))))
Ніна схожа і на мене, і на багатьох моїх близьких) Я справді намагався зробити її дуже реальною.
Про вашу гіпотезу щодо фіналу: ............ дуже круто. Взагалі, я відкинув початковий варіант третього акту, який в мене був, і переписав історію зовсім по-іншому. Він міг бути набагато дарковішим, прям горор, але це зовсім не підходило тону гри і тому, що я хотів сказати. Дуже люблю нічну сцену з Ніною і Кірою, якої могло б і не з'явитися, якщо я все залишив би так.
У Кіри, до речі, як і в усіх персонажів теж є своя арка. Її арка моя улюблена, бо вона така ТОНКА, розкривається крізь мову тіла і т.д, тож її навряд чи хтось сильно помічає)) скажемо так, її конфлікт у стосунках з Ніною - одночасно схожий і протилежний тому, що твориться у Ніни щодо Кіри.
Щодо Захара... Я думаю, що цей персонаж є рефлексією на подібних людей, які трапляються у багатьох в житті, і з більш нейтрального боку, якщо можна так сказати. Багато людей не те що є ПОВНІСТЮ ЗІ ВСІХ БОКІВ БЕЗЗАПЕРЕЧНО ЗЛИМИ, але у вас чітко є різниця в здоровості поведінки, копінг-механізмів, емпатії, хоча наче і людина може бути дуже крута і близька. І для себе я подумав, що на такі випадки в кожної людини є "ліміт". Ти задумуєшся: чи готовий ти стати матеріалом для уроків, яке життя намагається надати цій людині? Бо бути таким матеріалом доволі нелегко. Часто вибір залежить від власної менталки, конкретних уроків і готовності людини приймати критику. Тому гра дає гравцю спектр виразити різне ставлення. І я радий, що ви виразили своє так, бо я хвилювався, що вибор для гравців вийде занадто однозначним в один бік.
Ну, і тут ще прикол в тому, що Ніна теж з якогось погляду винувата в чомусь, але це автоматично не робить її зобов'язаною продовжувати те спілкування і т.д. Якщо чесно, поки писав деякі сцени із Захаром, наче маленькі деталі, але тригернув себе прям емоційно)) Я ще буду редагувати деякі маленькі деталі пов'язані із Захаром, поза джемом.
Мені дуже сподобалося писати Марину Олександрівну, і нещодавно зрозумів, що крізь неї частково прорефлексував одну людину в своєму житті)))) До речі, в неї найбільше варіацій у стосунках, спробуйте інші вибори, і зможете побачити аспекти Бойко, які могли повністю уникнути вас в першому проходженні)
Дякую за розгорнутий відгук і, вау, дуже дякую за пропозицію допомоги!!!! я неймовірно це ціную, можливо пристану на цю пропозицію, бо ми точно хотіли і переклад зробити, і доопрацювати в цілому... Я ніколи комерційно не випускав ігри раніше, якщо у вас вже був якийсь рісерч щодо релізу ігор в стімі і тд точно буду вдячний, якщо поділитеся!!!
Приємний класичний детектив із вайбом Агати Крісті або навіть трішки Ненсі Дрю)) і в цю суміш додаємо фентезі.
Візуал був яскравим та чимось харизматичним, мені сподобалася стилістика спрайтів — щось у ній є, класний вайб! І завжди радує побачити пророблений інтерфейс новели.
Щоденник героїні був класним штрихом, ламповий та атмосферний елемент))
Музика в меню класна, але все-таки в інших новелах є багато треків, а тут лише два, тож не зможу так високо оцінити за звуком. Але підібрано добре, і трек в меню показує талант композитора :D
Розгадка виявилася цікавою для мене, мені сподобалося робити теорії та аналізувати дії персонажів під час проходження, але правильно вгадати з першого разу не зміг... Помічав, що деякі деталі натякають на розгадку, але їхньої суті допетрати не зміг)
Ви казали, що багато по дедлайнам не встигали, тому розумію, що можливо ви б написали деякі моменти по-іншому, але просто додам: я думаю варто було додати більше натяків на розгадку.
СПОЙЛЕРИ
Наприклад, показати, що є якийсь зв'язок між Геленою та Ребеккою. Або згадати існування ламій, бо це з'являється трохи несподівано, без підготовки читача до цього повороту. Я думаю, що деталь про луску не треба було приховувати в оповіді, додатково заплутуючи, бо читач і так наврядчи здогадався б)) В цілому таким методом приховування того, що бачить ваш персонаж, варто користуватися обережно. Як людина, яка колись намагалася писати ненадійного оповідача, знаю, як це важко правильно реалізувати. Але в цілому порада: якщо у оповіді вашого героя є щось не надійне, у цього має бути причина, мають бути натяки, і в цілому це проявляється не на одній маленькій деталі) Тобто, не було причин від нас ховати знахідку Мальви.
В цілому, мені сподобався вайб історії, і персонажі, і правда, були різні, а текст доволі непоганий) Я бачу, що у вас великий потенціал: попрацюйте ще над голосом ваших персонажів. Іноді персонажі дуже прямолінійно говорять якісь речі. Можливо, це лише я, але головну героїню трошки б зробити менш ідеальною — щось здалася мені вона занадто правильною... Не те що варто додавати їй помилок чи гріхів, але хочеться трошки зробити більш приземленою, рілейтебл.
КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ
Дякую за вашу новелу та бажаю вам успіхів з новими проєктами, детективами чи ні!!
Дякую, що наголосили на малюнку!! У джемівських відгуках часто важче розписати про візуал, тож художники отримують трохи менше фідбеку, хоча несуть на своїх плечах дуже важливий аспект проєкту. Валя шикарно задизайнила персонажів, і просто перенесла вайб з моєї голови на екран........
Дякую за те, що оцінили фінал! Я зробив початкову розкадровку в ренпаї, щоб показати, як я це бачу, і Валя перетворила це взагалі на шедевр. Дуже пишаюся цим моментом.
Радий, що сюжет та персонажі перекрили недостаток рілейту до головної героїні! В таких штуках мені трошки важче визначити, чи це більше індивідуальний смак\досвід гравця, чи я недопрописав, але будь-яка крупиця фідбеку важлива.
Я передам людині, яка озвучила Ніну, ваш відгук) вона і мала справити враження, тож це чудово)
Дякуємо за ваш детальний відгук :D
Ну, можливо, тоді це тон гри) бо вона все-таки планувалася бути затишною та неспішною, що автоматично робить її для когось менш стимулюючою. подумаю над цим більше, але напевно є якісь речі, які просто залежать від смаку.. бо, наприклад, мені окей читати довго слайс-оф-лайф, де нічого не відбувається, якщо подобається як написано, але далеко не кожна людина такий жанр може сприйняти, як щось цікаве
Авторам завжди приємно, коли вказують на конкретні деталі та аспекти, які сподобалися. Дуже радує, що вийшло рілейтнутися до Ніни, бо я хвилювався, що люди можуть не зрезонувати з її типажем особистості\віку і т.д) Про мозолі і органічність теж дуже тішить, бо в мене в текстах багато алегорій і метафор, але треба тримати в голові, що люди не випльовують їх кожну секунду \ роблять це по-різному. Тож я окремо загострив увагу на тому, щоб персонажі говорили те, що справді могли б сказати.
Вже з деяких реакцій, які я побачив, в мене поки виникла теорія, чому виникає відчуття, що нудно. Зроблю припущення: найбільше нудно було між парою Марини Олександрівни та сценою із дзеркалом? В цьому сегменті декілька сцен в одній локації, плюс не встигли зробити візуальні вставочки. Згадуються інші персонажі, але не показуються, тож не вистачає руху. Я думаю, що саме тут ховається оця проблема. Для всього цього буде редагування після джему: стараюся не картати себе, адже історія практично першою чорнеткою вийшла, на джемі немає часу дошліфовувати. Думаю, змінити трохи деталей і як подається візуально — заграє по-іншому.
Дякую за такий розгорнутий відгук!
Говорили мені хмари: «Залишайся з нами.
Ми тобі зіткаєм постіль місяцем і зірками»…
Але куди мені в гору, як люблю зелень?!
А куди мені під воду, коли ще не червень?..
Нарешті доповз до вашої новели!! Чудова суміш лавкрафтіани, нуару та сапфічного романсу!
Візуально гра просто прекрасна. Анімація в меню захоплює; інтерфейс дуже гарний та пасує грі, і навіть ШРИФТИ підібрані!!! Художник спрайтів та сіджішок проробив велетенську работу, створивши дуже гарних персонажів, стиль неймовірний. Але те саме можу сказати і про фони: монохромні фони, на тлі яких змальовується історія, чудово поєднують затишок і тривогу: все відчувається трошки тривожним через те, як предмети інтер'єру розташовані на екрані, з різними кутами, що надає додаткове відчуття "нереальності".
ДАЛІ СПОЙЛЕРИ
Мене підкорила сцена зі співом Ази. Ви написали ПІСНЮ, а ще я був шокований, що це співає Розандархія. Текст дуже відображає Азу та її внутрішній конфлікт, але звучить справді, як пісня, що могла б існувати (ремаркою ще, що вірші в грі теж гарні!!). І мені дуже сподобалося, що після пісні, сцена продовжує рухатися під мотив її мелодії — це класний штрих. З інструменталу мені дуже сподобалася музична тема Ази — зачудований та меланхолійний трек з нотками тривоги, який супроводжує лірична скрипка, яка мені прямо зайшла. У темі Зої мені подобається оцей ?саксофон? і ритм, та нуарно-джазова інтрига. От єдине, що я можу покритикувати щодо інструменталу — піаніно ніби занадто... різке? Я не знаю, як це описати, але я знаю, що звук піаніно не так легко гарно відтворити в музичних редакторах. Але, якщо будете допилювати цей аспект, я б подумав як пом'якшити піаніно - можливо саме його звук, можливо трохи змінити мелодію (вибачте, в мене замале знання музичної теорії, щоб достатньо детально описати почуття). Ах-х, і ще звісно класними були реверснуті версії мелодій у кінці.
Ще сцені з піснею я додав би більше простору. Пісня заслуговує окремої уваги, то ж, якщо будете допилювати (розумію, що на всі оці штуки з саунддизайном і переходами не було часу, бо в нас схожа ситуація), скажу трошки своє бачення. Щоб можна було чути людей у кімнаті до того, як почнеться пісня, і потім ми бачимо сіджішку - всі затихають, і от повільно починає грати мелодія і спів Ази. Тобто дати моменту простір подихати, і нам підготуватися до того, що буде, бо момент трошки відчувся утиснутим подіями навколо нього.
Сценарій: боже, мене дуже радує, що ви ЗНАЄТЕ, що в сцену читача потрібно занурити. Створити атмосферу, описати локацію, роздумом провести лінію крізь події. Історії потрібне дихання і текстура, і у вас вона є. Мені подобаються метафорічні роздуми персонажок та їхні внутрішні конфлікти, які вдихають життя у вишукану історію, яка не намагається бути занадто складною і цього не потребує. «Аза теж про це думала, про те, чи буде на столі хліб, про те, чи вільний зараз Київ, про те, чи не радянський прихильник дідусь з її дому..... Але більше вона думала про свої вірші», «Від померлих лишаються гниючі під зімлею кістки та некрологи, від неї ж не залишилося навіть спогадів..... Ієрогліфи давніх єгиптян нічого не кажуть про окрему особистість, чужа сукня у шафі нічого не розповідає про забуту жінку», «Скільки людей доведеться поховати — забути їх заздалегідь було б милістю», «Чорний день настав — і він досі йшов...»,
Мені сподобалися арки обох героїнь. Аза і її бажання прожити яскраве життя, про яке не забудуть і про яке вона не буде жаліти, замість безпеки та спокою (і мені сподобалося, як вона розкрита в кінцівці, де залишилася лише вона одна)... Зоя і її пошук себе в суспільстві, що обмежує; і пошук правди, який трохи сабверсивно завершується тим, що деякі з таких справ краще покинути, і рухатися далі. Дещо вже не повернеш, навіть якщо можеш тримати в серці.
Метафора із забутими людьми, яка очевидно резонує з історичними подіями, навіть змусила мене трохи просльозитися. Оця ідея забутості, повного зникнення, після якої залишаються лише якісь відірвані від власників речові згадки чи нелогічності в реальності. Добре на емоційному рівні описує те, що відбувалося з українцями.
Якщо прискіплюватися, то у фіналі, де обидві героїні виживають, мені трошки не вистачило ще якоїсь кульмінації на них обох, останнього тесту. Мені подобається, що вони втекли з міста, але ніби хотілося побачити оцю останню конфронтацію, можливо, втечу від "щупальців" тієї хтонічної істоти, яка не хоче випускати обох жінок з полону міста забутих людей. Але історія працює і так, і я розумію, чому з такими фіналами зроблені були окремі кульмінації, без спільної)
КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ
Дякую вам за цю класну новелу! Думаю, потенційно моя улюблена, але точно одна з улюблених з цього джему. Бажаю удачі з наступними проєктами!!!
p.s: таке враження, що нас відвідали якісь однакові космічні вібрації, коли ми робили наші новели на цей джем, певні збіги та схожі моменти змусили мене усміхнутися хддд
Ще на етапі розробки зацікавила ваша гра, тож радий, що зміг побачити результат!!
У вас такий приємний стиль та дизайни персонажів! Вайлет і Вайрел ніби з vtm: bloodlines, а у Дейзі та Айві мега комфортні дизайники!!! І ви круто вигадали з кольоровим кодуванням персонажів, у нас в новелі трошки теж є подібна тема. Взагалі, і всі менюшки оформили, і сіджі зробили, і купу персонажів - багато роботи пророблено, ви молодець! Музика добре підібрана і не було такого, щоб вона вибивала з експірієнсу)
Щодо сценарію… Оце у вас амбіційний проєкт! 8 персонажів (не рахуючи нашого загиблого). Розкрити стільки людей в рамках джему - це велике завдання. Хоч і не ідеально, але в кожного персонажа була своя характеризація, і вони не відчувалися так, ніби за них говорить одна й та сама людина. Те, що ви змогли побудувати цей самий сюжет і змусити його працювати, як декілька версій історії - дуже класно. Мені подобається оця циклічна структура, яку ви підібрали для сюжету, круто, що ви зробили такий експеримент з типовою подачею. Напевно, найбільше мені подобається зелена кінцівка, тому що вона відчувається найближчою до життя.
Так, зараз перейду до критики, і тут багато думок, якщо з вами щось не резонує - можете відкинути. Просто бачу, що ви хотіли написати серйозну історію, тож так само серйозно спробував над нею і своїми почуттями порефлексувати ^^
Тон гри велику частину часу відчувається дуже пригнічено-сумним, хотілося більше б гумору чи іншої “перчинки”, цікавинки, яка б зробила оповідь більш текстурною, не лише наповненою смутком… Мені здається, іноді, коли пишеш персонажа з ментальним захворюванням, депресією, ти починаєш цим розладом ХАРАКТЕРИЗУВАТИ персонажа. Але насправді - це не риса характеру, а якщо і сильно на нього впливає, це дуже індивідуально. Люди в депресії можуть бути абсолютно різними: в когось може бути сардонічний темний гумор, в когось закручені думки-аналіз всього навколо, в когось третє і т.д. Мені хотілося б більше індивідуальності у внутрішньому світі Адама. Я помітив, що ви хотіли показати його крізь певну дисоціацію та сповільненість, але чисто з погляду тексту, таке важко гарно занурливо прописати. Тож я можливо обрав би трохи інший метод розкрити історію з його перспективи.
СПОЙЛЕРИ
Мені в новелі чомусь відчувається романтизація ментальних захворювань. Психічні розлади подаються, як щось красиве, щось, що “підносить” героїв над оточенням. Але ментально хворі люди можуть бути дуже "огидними". Дуже егоїстичними. Дуже жалюгідними. І одночасно нести за це ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, бо вони все ще є людьми, які приймають рішення та керують своїм життям. (і все це - щось дуже реальне, крізь що проходять люди і що варто показувати, з емпатією та чуттєвістю)
Бачу, що у вас є розуміння цього крізь Айві та Дейзі, їхній шлях мені здався трохи більш пропрацьованим з цього боку, і є оця трошки тема того, як бути другом, а не психологом, коли ти буквально психолог.
Дещо окреме з особистих вражень... Як людина, яку колись шантажували суїцидом, було важко відчувати симпатію до деяких персонажей новели. Те, як Тео вчинив з головним героєм відчувається просто… жорстоко? Все би добре, але ніби історія все ще подає його, як страдальця та хорошу людину, що важко відчути. На мою думку, є різні розлади та ментальні проблеми, але люди обирають взяти відповідальність за себе і свої вчинки. Або хоча б не перекладати провину за рішення вчинити суїцид на інших (знаю, що в тру ендінгу, гг дізнається повнішу правду, але це не завадило Тео звинуватити його, там де він ТОЧНО побачить, а правду заховати десь в якомусь рандомному блокноті).
Мати менталку не означає, що людина є хорошою. Це щось, що не оминає людей будь-якого калібру... І в цьому теж є щось по-своєму цікаве.
КІНЕЦЬ СПОЙЛЕРІВ
Окремо дякую за можливість поромансити хлопа (хоч мені і знову жіночий лав інтерест більше резонує та за шоооо, але я все одно романсив вайрела бо задовбало мене все це!!)
Дякую вам за ваш проєкт! Бажаю успіхів з наступними роботами!!!
Цю новелу було весело грати з декількома людьми, відіграючи персонажів по ролях))
Візуально проєкт класний і пропрацьований, і самого візуалу БАГАТО. Мені подобаються різні підходи до створення спрайтів: вони вийшли дуже харизматичні!! Видно, що ви доклали багато зусиль. Вийшло чудово! Музика теж добре підходила до всього, що відбувається, не було жодних нарікань)
Інтерактивних елементів дуже багато, і цікаво використаних :D Повага тим чи тому, хто це закодив!!!!
СПОЙЛЕРИ!!
Сюжет: на мою думку, не вийшло трохи з'єднати розрізнений тон за сюжетом різних частин гри в єдине ціле. В процесі мені захотілося, щоб гра просто залишалася ламповим кумедним вайбом, бо переходи у горор, психоделіку та більш трилерний сюжет не відчувалися легкими, і було важко змінити ставлення до історії, щоб сприймати це достатньо серйозно.
Мені більше сподобалася френд-група, ніж Рут та головний герой, у яких взаємодії мали якісь girl next door вайби. Трошки сумно, що в кінці наша група друзів ніби особливо не мала значення...
Але, хоч і клішовані, діалоги між френд-групою реально мали якусь комфортну атмосферу, і було прикольно пізнавати їх більше в процесі гри)
p.s placeholder - улюблена персонажка. СКАЖІТЬ ЧЕСНО, ВИ НАДИХАЛИСЯ ЦИМ МЕМОМ???
Дякуємо за відгук і таку високу думку про нашу роботу!!!! Так класно, що фіналу і взагалі історії вдалося викликати емоцїі!!! т_т у текст вкладено багато зусиль та планування. Я дуже пишаюся роботою Валі: ми обговорили естетику, яку хотіли бачити, і вона так чудово працювала зі всім, що я кидав у її бік... я в шоці, від того як вона оживила цей світ у своїх ілюстраціях!!
Боже, як мене порадувало почитати цей коментар: дуже приємно, коли згадують конкретні деталі та моменти, що зачепили.
Насправді, в нас мало бути ще крутіше меню, але таке яке є, в оновленій версії буде glow-up))
Дуже дякую, що оцінили прописаність персонажів. В мене є певний смак щодо цього, і я стараюся стежити, щоб мої тексти могли йому все більше і більше відповідати!!
про лінзу мені сцена прямо яскравими кадрами з фільму явилася, тож дуже радує, що вона зачепила) а про гусінь--- мене художниця надихнула це додати однією своєю ремаркою і, взагалі, коли дизайнили з Валею персів дуже надихала її робота на різні деталі для історії!!!
Дякую за такий розгорнутий відгук!
Дякую, дуже цінно чути таке про свій текст, просто нереально!!! Щодо механік, ви ще не бачили мою новелу на другий джем) там один фейковий вибір і все, тому тут я прям продумував концепцію інтерактивності та експериментував із виборами, які впливають на сюжет) а також з виборами для посилення ефекту від сцен, скажемо так)
Не знаю, чи це потрібно, але вставлю тоді п'ять копійок, чим можна надихнутися для подальших історій!
Rituals in The Dark від Ebi-hime: авторка сама визнається, що вся новела будується навколо передачі атмосфери, яку вона хотіла створити, навіть трохи жертвуючи всім іншим. Але це дуже спрацювало, романтична містична атмосфера тут просто ЗАШКАЛЮЄ. Авторка чудово передає оце ідеалізоване містичне перше кохання, яке створює відчуття магічності та таємничості. Дуже раджу почитати та зробити ментальні чи не зовсім нотатки про те, як авторка вибудовує сцени, атмосферу і діалоги.
Butterfly soup 1 і Butterfly Soup 2 від Бріанни Лей: тут романтичні взаємодії менш центральні до сюжету, а також більш кумедно та гіперболізовано прописані. такий тон не всім зайде, але мені заходить)) гра нагадує, що бути в романтичних стосунках, це не тільки бути парою, але і бути ДРУЗЯМИ, яким класно проводити разом час. рекомендуюю
також, впевнений, що вже переграно було декілька раз Хігураші)) проте якщо з такого "анімешного" брати натхнення, Рюкіші дуже круто і глибоко пише персонажів. у хігураші романс-елементи є лише маленькою частиною всієї історії, але стосунки Кейчі та Міон класно прописані, хоч і можуть здаватися стереотипними. Ну або мене переконала мояулюблена ютуберка по хігурашам))
Як і "Ланцюг" гра має круту унікальну атмосферу денпи, що є реальною фішкою ваших робіт :) це дуже підкреслюється якісним саунд-дизайном (ембіенти та музика пряям пасують і створюють настрій, класно), візуалом фонів (особлливо фон із деревом)
Інтерфейс прикольний, мені найбільше подобається ваш game menu!!! правда зі шрифтами мені здається ще можна похімічити
Очі спрайтів дуже кріпові, але насправді історії такі підходять) розриваюся, чи вписується сюди аніме-стилістика.... наче вона і виправдана тим, як йде історія, але все-таки аніме-вайб не знаю наскільки йде в історію, як і в спрайтах так і діалогах, мені здається вам варто вдаритися в більш реалістичний стиль, що більше пасуватиме вашому типу історій-- хоча, може, я не правий, не знаю!
У історії крута задумка, і мені подобається, що ви зберігли оцю вашу особливу моторошну атмосферу, яка розкривається крізь опис цього химерного світу гри) Правда хотілося б дати твісту в кінці час подихати - відчувалося, ніби має бути ще щось)
На "Ланцюгу" мені не випало шансу дати якихось змістовних порад, але у цій новелі більше фокусу на романсі, а отже є моя "зона експертизи" в якій, здається, можу щось корисне розповісти)
Я думаю одна з найкращих вправ у написанні романтичних взаємодій, це... Спробувати написати сцену, в якій персонажі очевидно глибоко закохані в одне одного, жодного разу не використавши слова "любов", "кохання", "обожнювання" всі похідні від них; не використавши компліментів і загально-позитивних слів на кшталт "чарівний", "прекрасний" і т.д). Якою є їхня любов: спокійною, пристрасною, нерівною, інтелектуальною, фізичною, нервовою, перевіреною роками, невпевненою.... тощо? Яка мова цієї любові? Коли герой дивиться на персонажа, якого любить, ми можемо показати його закоханість крізь те, скільки та які деталі він помічає, не треба додатково вказувати на його ставлення) Чесно кажучи, найнайдійнішим варіантом буде очікувати, що ваш читач НЕ ПОВІРИТЬ тому, що думає ваш персонаж ("чарівні очі" і т.д). Тому оцю закохану ідеалізацію доводиться передавати окружними шляхами, але все одно тримаючи призму перспективи героя у голові. Всі прямолінійні слова та речення про любов у своїй історії вважайте обмеженою "валютою", яку ви використовуєте тільки у найважливіші моменти, заклавши потрібне підґрунтя) Тоді вони матимуть гравітацію та підкреслять потрібні моменти!!
Думаю вам варто зібратися поза джемом і написати денпу на декілька годин, я прям хотів би від вас щось таке почитати, щоб ви не були обмежені часом і змогли детально і довго показати подібний сюреалістичний світ :D Бажаю удачі з майбутніми проєктами!!!!
Бачив, що ваша новела без відгуків, тож помчав проходити вашу історію!
Щодо візуального оформлення: спрайти і фони гарні, особливо спрайти чудово пропрацьовані візуально; видно, роботу із дизайнами та тим, щоб вони передавали характер персонажів :) Стандартний інтерфейс на джемі не є чимось, до чого я придовбуюся, але суміш стандартного та вишуканого шрифту не дуже пасує грі — краще або вже те, або те, на мою думку
Музика!.. Я бачив, що ви шукатимете окрему людину для роботи з нею, але хочу нагадати, що ж багато ресурсів з безкоштовною музикою, дуже якісною) якщо вам потрібно, на майбутні проєкти можу порекомендувати різні варіанти!
Загальне враження щодо сюжету: бачу паростки чогось цікавенького, з історій персонажів мені найбільше зайшла історія "дивака", бо довелося трошки подумати і перечитати, що було до того, щоб скласти два і два. Значення фінального повороту мені особисто не було дуже зрозумілим, навіть за декілька проходжень(
Бачу, що ви старалися зробити слог більш цікавішим, додати в деяких місцях метафори і т.д! Я б радив, не тільки коли малюєте, але і коли пишете мати умовний "мудборд". Подивіться на те, як пишуть автори з вайбами, які ви бачите для своєї історії. Наприклад, я особисто побачив схожості з Zero Escape та Danganronpa. Також у мікс добре вписується Агата Крісті. Подивіться, як ці автори будують атмосферу у тексті. Які речення: довгі чи короткі? На які деталі звертається увага? Що підкреслюється?
Коли у ваших персонажів невідоме минуле чи будь-які факти про них до певного моменту, ви дуже опираєтеся на опис, щоб оживити їх. Хорошою ідеєю було відмітити за яскравою ознакою зовнішності чи поведінки. Але я рекомендую таке дожимати максимально. Як персонаж рухається: незграбно чи граційно? Які звички в нього є? Які вирази обличчя йому притаманні? Що "вибивається" з його стереотипу і робить трошки унікальнішим типажем?
Наприклад, головного героя можна було б розкрити більше, демонструючи якісь його риси, створені минулим, але відірвані від нього. Наприклад, може, він потягнувся за цигаркою, а в кишені немає нічого... І він думає: "а що я хотів там знайти?"
Спойлери попереду!!!
Ще щось таке, що прям проситься у новелу: пов'язати передисторії персонажів. Політик керував війною зверху, а Пір'ячко був солдатом: він же напевно брав участь в тій самій війні? Чому не згадується про це? Батьки Бунтарки мали всілякі залежності: тоді хіба не було б цікаво завернути так, що вони ходили в казино Боса?
Так можна було б додати історії більше текстури та конфлікту між персонажами, посилити відчуття єдності.
Спойлери завершилися!!!
Сподіваюся, що коментар буде вам корисним! Я бачу, що пророблена робота, і конфлікти в історії змогли мене зацікавити) я думаю, якщо ви продовжите працювати з текстами, то ми зможемо побачити від вас щось прям дуже інтригуюче та напружене!! головне продовжуйте, якщо є таке бажання! Бажаю успіхів всій команді :D
ПОСТАТЬ ГОЛОСУ
Візуальна новела від @mahousparkle та @olefireval
«Вір у себе!», «Слідуй за серцем!», «Довіряй інтуїції!»... Весь сучасний світ вічно говорить про «самопошук», «самореалізацію» та «само-» що завгодно. Але ніхто чомусь не пояснює, як же знайти те саме ефемерне та невловиме «само-», яке, здається, є відповіддю до всіх питань життя, є тим самим останнім клаптиком пазлу. Чи це подорож, яку кожен має пройти самостійно?
Про це доведеться дізнатися Ніні — вже-не-зовсім-новенькій студентці АМіОКу (Академії Мистецтв імені Ольги Кобилянської). В Ніни абсолютно звичайне життя. Вона когось любить, чогось боїться, та чогось хоче. Але понад усе вона бажає знайти себе. Саме про це і є її нова робота на мистецьку виставку академії: «Пазлова дама».
На цій виставці трапляється злочин, який запустить ланцюжок подій, що призведе до невідворотніх змін у житті Ніни та її стосунках зі своєю ідентичністю.
FEATURES:
- Зануртеся в затишну, емоційну та трохи страшну історію в стінах Академії Кобилянської
- Як повнометражка: історія Ніни займе у більшості гравців 1,5-2 години
- Немає правильних та неправильних виборів: є тільки питання, з якими ми обираємо зіткнутися
- Спробуйте разом із Ніною знайти останній клаптик пазлу у її картині власного «Я»
АААА, я забув написати сюди, але я вже знайшов художницю з дискорду джему))) Це @olefireval, вона чудово малює і робила "Пташину казку" на перший джем^^ Але пропозиція пошукати в твіттері хороша!!
UPD: Художницю вже знайдено!
Всім привіт! Шукаю артера, з яким би ми змогли разом створити новелу на джем. На цей джем маю мету: створити переважно завершений та якісний проєкт в рамках часових обмежень конкурсу + отримати досвід роботи в команді.
В проєкті я буду мати роль сценариста і кодера, підбиратиму музику та звуки (хоча якщо якийсь композитор дуже захоче взяти участь, то я можу прийняти пропозицію). Також я можу взяти на себе аспекти візуалу, за які ви не зможете\не захочете відповідати.
Я за будь-які оригінальні візуальні рішення з вашого боку! Бажаєте стиль імпресіонізму та багато ілюстрацій, як Along the Edge? Вперед! Захотіли сфокусуватися на одному-двох персонажах, але класно промалювати емоції? Вперед! Як ви розумієте, це впливає і на сам сюжет. Я дуже готовий обговорити з вами ідеї щодо історії, але залишу за собою фінальне слово, адже маю розуміти, що я можу за масштабами конкурсу зробити цікаво і якісно. Так само і ви: скажіть мені, скільки та яких ілюстрацій готові зробити, і будемо працювати звідси!!
Я створював вже дві новели на український джем, одна з яких зайняла в минулому році 20-е місце в загальному рейтингу, та 15-е за сценарій :)
"Сплетені нитками" найбільше хвалили за персонажів, гумор, підняті теми та якість тексту.
Якщо ви хочете побачити більше прикладів моєї роботи, в мене є новела (30-40 хвилин читання) майже готова до релізу, вже десь після конкурсу. Для неї я робив майже все самостійно!
Мої історії зазвичай емоційні та трошки мелодраматичні, зазвичай не без ноток гумору та надії. Я найбільше вкладаюся в написання діалогів, вибудовування внутрішніх світів персонажей та розкриття теми\ідеї. Звісно, мій фокус може трошки змінитися, залежно від ваших побажань, теми конкурсу та напрямку, в який мене потягне натхнення хдд Майте на увазі, що в моїх історіях можуть траплятися лгбт-персонажі: якщо вам це не подобається, ми навряд чи будемо хорошою командою
Можете написати мені в твіттері (@mahousparkle) або в дискорді (#vibin_there), якщо ідея співпраці вас зацікавила!!