(можуть бути спойлери!)
Мені дуже подобається візуал(спрайти чудові!) в цій новелі і ідея, а також що є вибори над якими можна подумати, але мені зовсім не сподобалося як тут все написано. У героїв якась слабка реакція на події(коли "ведучий" розповів про місцеві розваги - ніхто з усього цього різноманіття типажів не послав його до дідька), десь як слова підібрані невдало, "недограно" і тому воно трохи як непереконливо.
І за музику дуже сумно, бо вона би дуже допомогла атмосфері.
Який же сильний рівень візуалу - я б ніколи не подумала, що це новела на джем, бо виглядає воно просто ВАУ. ЦІ спрайти, фони, меню і текстбокс... Це просто офігіти як ви підігнати таку красу за два тиждні, та ще і фентезі!
Едине що мені занадто просвічував текстбокс - було важко читати. Дуже розумію, що стільки деталей і краси за ним, але не знаю, може жирніше шрифт чи його якось обвести, бо дійсно доводилося напрягати очі.
Щодо історії. Дико радію побачити фентезі! Було дуже цікаво за лор, якої раси гг, що за орден і які там в неї здібності.
(можуть бути спойлери!)
Мені подобаються персонажі і як в цілому йшов сюжет, атмосфера, але мені чогось не вистачало. Наприклад, взагалі спокійно сприймалася та ж смерть сестер чи загону.
По відчуттям просто формат джему не дав розкритися цій новелі і дозволити прив'язатися до сестер(може зустріч з ними раніше до того завдання чи щось таке) чи дуже хотілося "побачити" те вбивче завдання. Відчувається що проклали дуже гарний початок шляху і що цю новелу явно ще будуть дороблювати. Я дуже сподіваюся, що так!
Історія сприймається як добре демо або перша глава перед початком справжніх пригод, тим не менш мені дуже сподобалося.
Як тільки відкрила гру, то була в захваті від головного меню - музики, чудового малюноку з руками і атмосфери.
Взагалі я закохана у весь візуал тут - все дуже, дуже красиво!
(можуть бути спойлери!)
Але в мене дисонанс від цієї новели. На початку музика, арт і навіть тектбокс\меню так гарно поєднались між собою в якусь атмсоферу віддалення, може сну чи спогаду, але текст відчувався "бадьорим", заграючим, що відчувалося дуже дивно. Але коли ми перейшли до спогадів, то я зрозуміла, що проблема насправді в музиці, бо там арт такий теплий і текст все такий же бадьорий, описується свято, але музика грала там така, наче в той момент коїлась якась потойбічна габела... Не знаю, бабусі за колядки пригощали дітей пиріжком і ковбасою, а на фоні грає моторошний трек який стає все напруженіше і напруженіше. З чого та ковбаса і пиріжочки зроблені, га?!
Тобто музика якось дуже сильно наганяла, прям такий важкий горор, коли текст навпаки по відчуттям більше в казковість і лайт мотив.
Всю гру я думала, що може це геніально, що це має сенс і мене так "дражнять\дискомфортять" і то таке музикальне відлуння чудовиськ, що не дають просто ні хвилини спокою і там на фоні мабуть якийсь треш коїться, але я думаю що це просто погано підібрана музика. Добре було, коли дівчинка вперше зустріла Марі і їй показали шоу - там була і витримана тиша, і якийсь такий шум та приємна мелодія.
Щодо самої історії.
Мені сподобався початок і було цікаво що буде далі всередині, але в кінці я взагалі не зрозуміла про що це було. Хоча під тему відлуння підходить дуже добре, але якогось посилу я не знайшла, просто історія, котру нам розповідає бабуся, що в принципі добре, але я не знаю, хотілося б більше чіткого розкриття чогось, якоїсь ідеї чи проблеми - "не ходіть в ліс", "вірте в магію чи там традиції"щось таке.
Відчувається, що в цю новелу вкладалися і цей проект люблять. Може я щось не зрозуміла, але от такі враження.
(можуть бути спойлери!)
Чудова і чарівна казка на перший погляд, але глибока. Вона коротка, але є декілька кінцівок(трошки різко обриваються по відчуттям, але вони всі закінчені) і можна відіграти персонажа, що дуже круто - це мега плюс цієї новели!
Дуже милі спрайти(особливо гг!) і гра чудово виглядає в цілому. Сподобалося, що на головному меню при проходженні видно скільки кінцівок, а також асмр лісу та кострища - задає атмосферу.
Мудре дерево, наполегливе відлуння і знову ж таки чудова казка з кінцівкою яку вибираєш ти.
Мені неймовірно сподобалося як оформлено, як в цілому повністю передана атмосфера такого тру-крайму з містичинкою. Фотки, фотобаш і цей фільтр, вставки відео - ВАУ! Все як треба, все би як хотілося для такої історії і навіть більше.
Іноді мурахи йшли коли читала від того як добре все підібрано. Але в кінці НІІІІ! Як же я хотіла аби це все далі продовжувалося - мені було так цікаво! Так обірвалий, ауу-у! Але я розумію, що така ідея і гра може не на формат джему і сприймається більше як демо.
Тим не менш це дуже крута робота!
Мрія аби там де діалоги була озвучка.
Я-я все ж таки напишу, що мене трохи відштовхувало те, що текст без великих літер на скрінах, але я неймовірно помилалася і це ТАК працює на атмосферу, подачу та сенс, що якщо хтось от як я - не будьте як я. Це чудова новела!
Луна, погані вигуки які з'вляються в тексті - вони написані інакше, аніж коли говорить і думає Ехо - вони "звучать" по-своєму. Це розповідь з їх точки зору і враховуючи, що новела про депресію , то все має сенс.
(можуть бути спойлери!)
В захваті від арту, розгладала всі фони і які ж чарівні спрайти! Не впевнена, чи відкривається то сіджі з Полі, якщо йти не рекомендованим шляхом, але воно було одночасно милим і в той же час мені віяло від нього такою зловісною долиною (не знаю, чи це було так задумано, чи ні?).
Дуже гарно підібрана музика, ідеально сідає під текст і візуал!
Сподобався момент з тінями, що ми можемо їх назвати, а також інший інтерактив у вигляді тестів - це чудово задає атмсоферу і затаскує в гру.
-
Щодо сюжету - мені сподобалося і місцями пробирало, особливо злісні вигуки то тут, то там і самі асоціації з колодязем і пісочним будинком на початку. Єдине що мені в кінці було трохи зашвидко, коли Ехо кажуть, що потроху будуть робити все що по їх силам(щось типу мені хотілося ще б трошки більше рефлексації там мабуть чому їм так важливо намагатися йти далі), але кінець де ми як гравець можемо ввести головне для нас - повністю мене підкорило.
Ще був момент, коли Ехо голодніють і можна було спробувати самостійно вибратися назовні(що я вибрала і спробувала зробити), але гра не дає цього зробити. Це не було горором, але те як перезавантажується і знову рухається фон на кліки "вверх" і так безкінечно, вплив музики і неможливість пройти далі - дуже сильно давило.
Я доволі довго це робила, бо не могла змиритися і це було важко, бо я відчувала щось подібне і не змогла би показати це відчуття неможливості зробити якийсь крок краще, ніж як зробили тут.
В стилістику закохалася з першого погляду ще коли побачила в твітері - неймовріний стиль, який дуже доповнює настрій і історію новели. Вже з самого головного меню захоплює і не відпускає до кінця.
(можуть бути спойлери!)
Історія на початку здавалася трохи дивною, наприклад, чому Аза так відреагувала на нашу детективку, коли сама вірила в те, що Зоя говорить і чому Зої так кортіло задати питання саме Азі (бармен, не тікай більше в туалет!). Але чим далі, тим більше пояснень і затягувало, кортіло і лізли в голову різні теорії. Багато красивих і гнітучих описів, котрі дуже сподобалися.
Трохи так оу-у було, від реакції Зої на Азу в ліжку, чисто тому що вони знають одна одну буквально один день і пару годин, а думки детективки охо-хо! І ще трохи прикро за Білявку - я все сподівалася, що розкриється хоча б її ім'я і в поганій кінцівці ми все ж таки дізнаємося що пов'язує її з Зоєю. Але я і без цього люблю цю новелу, бо це не єдина таємниця, котру нам по відчуттям дали інтерпретувати на свій лад.
З такого, що трохи дискомфортне було при читанні. Це коли Аза співала - ми з подругою заастигли на сіджішці і слухали(нам дуже сподобалася пісня!), але я не розуміла, коли пісня має закінчитися(клікати чи воно саме далі перекине?). А ще в той момент там було ще трохи тексту і під пісню його було важко читати.
Також було некомфортно читати вірші - хотілося аби це було більшого розміру (трохи вмерла, коли показали вірш і він був написаний як нерозбірливим почерком і ми намагалися його прочитати, а потім бам і нам дали той же самий, але більш розбірливо написаний пхпх)
Одна з найулюбленіших новел джему!
В цілому мені дуже сподобалося, подобається візуал і ці експерименти зі спрайтами. Дуже подобаються інтерактивні моменти, що треба проходити\"продовжувати" новелу декілька разів і що окремо можна прослухати останню плівку. Щодо першого може я якось ще більш чіткіше би написала, що гру треба проходити декілька разів чи щоб десь був натяк типу пройдено 2\5, бо якби не друзі, то я би була тим самим дурбецалом читачем, що покинув би новелу після першого сеансу.
Карти! Хочу окремо відзначити неймовірно чудово намальовані карти і вау, хотілося б їх розглядати як і фони. І відео вставки також атмосферні і вилітали доволі неочікувано.
Міні ігри непогані, але мені знову ж таки дуже хотілося б приблизно знати скільки я маю настріляти, щоб перемогти чи може таймер якийсь. Може навіть якби це було діалогом типу " Кловер рекорд 25 пострілів, а зробиш більше?".
І трохи було візуально неприємно від літаючого Піта - він заважав грати в міні-гру, але то було весело, програла, то і програла. Він жулик, він схитрив - я вірю.
-
(далі можуть бути спойлери!)
Щодо самої історії. Читала в компанії і мабуть через це серйозні моменти мене не так сильно пройняли, але є відчуття, що якщо там мав бути контраст, то його не вистачало.
Дуже сподобалися другорядні персонажі - вони всі зі своїми недоліками і за ними було неймовірно цікаво спостерігати, розкривати їх справжні спрайти і як вони змінюються, чи ні. А щодо Рут і гг, то вони... просто не цікаві. В них не було за щось таке зачепитися і їх романтична лінія така стандартизована, не було якоїсь хімії і якихось гострих кутів у Рут, що будувалися теорії, що гг просто отак вигадує образ якоїсь рандомної дівчини, яку він випадково вбив (все ще цікаво чи можливо це чи то був баг, бо заходить в вбиральню Рут, а уходить Дівчина в усіх сеансах), тому воно от якось так. Я концентруюся саме на Рут, бо у гг немає спрайту, та і якогось конкретного опису, а вона, ну, в центрі подій.
В кінці, коли прослухали касету, то я вже така ого, оце тут рівні, мені тепер важко це все охопити, але " це було класно, мені подобається". Кловер улюблений персонаж, Ворожка з топовими відмазками і дайте ще раз побачити міні-малюнок з попкорном - він супер класний!
Дуже класний візуал - відвал всього, особливо зачепило GUI, ну дуже красиво все намальовано. Музика і персонажі теж доволі чудові. Мені сподобалася романтика і відносни героїв, хоча погана кінцівка для мене була неочікуванною і вона по відчуттям не вписується ні в характер Ейлі, ні от що взагалі до цього могло дійти, тому двоїсте відчуття зі мною в кінці залишилося.
І все ж таки це чудова новела, красиво зроблена і варта уваги.
Від новели йде відчуття комфорту, пригод і взагалі дуже теплі відчуття. Зачепив арт, дуже сподобалися персонажі і CG-шки з ним. Особливо, коли вони свою силу використовують, чи Диявол в кінці робить вибір\Деміург прокидається - от взагалі космічно супер!
Круто, що можна змінювати імена персонажам. Музика зайшла і вона в тему. Пх-пх, коли побачила капітана, то думала, що тут це натяк на те, що з ним можна потусити, бо як прокоментував Диявол: "Він чогось занадто промальований". Може я просто не вийшла на цей шлях, бо і не всю галерею відкрила. Не знаю, наче всюди потикала, а на одне і теж виходжу(ха-а-алепа). Чи є в гри проходження?
Ця новела просто неймовірна знахідка і скарб! Вона дуже цікава в плані сюжету, ігроладу і атмосфери. Вибір тут має значення і це детектив, чому я була ду-у-ууже рада! Новела з самого початку захоплює і занурює у свій світ своєю неймовірною атмосферою - тут і музика спрацювала як тре(окремо дякую за SadSvit), і як все оформлено, і анімації(затухання світла дуже красиво), і ігролад пов'язанний з фотографуванням і навіть є HP пір'ячко.
Персонажі мені теж дуже сподобалися! Мені було дуже цікаво і історія головної героїні, і хто є вбивцею - дуже-дуже круто! Зізнаюсь, що не пройшла новелу повністю (дійшла до поганої кінцівки), та ще буду її мацати і проходити. Шкода, що немає "пропуску", аби пошвидше добиратися до виборів, та кліками більш менш швидко можна спокійно доклацати.
З такого, я не знаю чому, але мій віндовс поругався на гру. Небезпечно прекрасне виявило, пх-пх, але те, що він ругався, мене збентежило трохи.
Дуже сподобалися ілюстрації з котиками - прямо в серденько і відчувалось дуже динамічно. Персонажі класні, спрайти супер милі і дійсно як казку читаєш, гортаєш її в книжечці.
По тексту мені чогось не вистачило, не знаю, можливо тому що все було дуже швидко і мене не зачепило, хоча кінцівка болюча і актуальна.
Looking for talkative team where I can practise my English and help with art. I can draw sprite, bg and cg(even 16+ content, soft erotica) if needed and do it fast.
I created one novel by myself for another jam, so I have some expirience. And draw sometimes for novels.
Here is my carrd (it's price list, but of course I'll draw for free in jam, just use like portfolio) https://gronartist.carrd.co/
Дякую!
Пх-пх, так, теж помітила деяку схожість в назві, але ще поки до вас не дібралась. Думаю, що реалізували цю ідею ми все одно по різному.
Я вибрала гієн як образ, оскільки вони "плямисті" (з відсилкою на військову форму), та щоб було ще протилежне від пташок, щось типу взагалі не сумісне і очевидне на "не брати\сестри" птахам.
Пх-пх, я розумію, ну що ж, буває. В мене в задумі і не було показати сильну дівчинку, яка з всім справляється. Адже саме тому, що вона не справляється - вона і потрапляє у "пташину казку" і переживає пройдені життеві події через призму цього світу.
Побачила соняшник і діда на скріншоті і вже понавигадувала собі різне, але новела виявилась ще краще. Мені подобається візуал, а особливо оці маленькі вставочки з "предметами\доказами", завдяким можна здогадатися раніше, що власне коїться і воно дуже мило виглядало(скажіть як зробили - це круто!). Якась своя атмосфера є в цій новелі і то чудово.
На початку новели через діалоги персонажів я думала, що коїться щось надто дивне і героїня якось не так реагує. Ще і музика була така спокійна, наче не під ситуацію. Думала, що все це якась дурня, а потім коли все встає на свої місця і ти розумієш, що то було, то так ВАУ, классно! І коли перепроходиш і вже є картинка в цілому, то все працює і зрозуміло. Чудова новела!
Дуже класна графіка, музика - все гармонічно сплелося в цій новелі. Окремо мені дуже сподобалося як з текстом обіграли і взагалі ким виявилася Леся(актуальна тема, котра вклала свою гіркоту). В кінці розплакалася.
Мені тільки дуже швидко текст на телефоні пролетав, що я не втигала прочитати, хоча і розумію, який там ефект мав бути.
Класна новела і на актуальну тему. Дуже сподобалося як обіграли головне меню з телевізором, та і взагалі приємні враження від новели.
Мене трошки збивала музика, бо вона місцями так наганяла атмосфери, наче батько її от-от і вдарить через музику я очікувала саме цього) і місцями спрайти трохи не сходилися, бо вони трошки різні, але все одно це чудовий проект, котрий я прочитала з задоволенням.
Закохалась в цей проект ще коли тільки побачила його в процесі розробки. Геніально, стильно і неймовірно цікаво було грати в цю гру. Вона відкладається в пам'яті і я точно ще буду її перепроходити. Мені подобається в ній буквально все - атмосфера, вибори і як прописані діалоги, я-я у захваті!
*на песику теж вилетіло, та то така дрібниця
"Нє всьо так однозначно."
------------------
Історія про Принцесу, сокола і маленьку канарку.
(10-20 хвилин)
Проект: @gronaproject
Редакт: @AnniKot
завантажити тут: https://gronaproject.itch.io/bird-s-tale
