Skip to main content

Indie game storeFree gamesFun gamesHorror games
Game developmentAssetsComics
SalesBundles
Jobs
TagsGame Engines
(1 edit)

Цікаве рішення. 

Честно кажучи, такий початок трохи збиває з пантелику. Хто з ким спілкується? Чому на весь екран? Це скоріше мені нагадує не візуальну новелу, а якийсь відео-арт - політичне мистецство з ПінчукАртЦенрту)

При цьому віддаю належне актуальній соціальній тематиці, яка до того ж досить переконливо розгорнута у вигляді діалогу двох осіб з різними поглядами.

Несподіванка і картинка у кінці змусили посміхнутися :)

Щасти!

Я хотів зрбити ефект, коли герой "роздупляється", тому освітлення впродовж історії поступово змінюється, щоб можна було розгледіти де він перебуває не відразу. Хоча відразу намагався ввести в курс справи, що один умовний "тиловий воєнний" фразою "Тобі би тамадою працювати, а не ухилянтів ловити" і пані поліцейську фразою "міс закон і порядок". Також передати трохи кольором. До речі, у чатика типу "Повістки *назва_міста*" їх називають зеленими та синіми хмаринками, так що це теж свого роду відсилка. Але в принципі тут персонажі і не важливі, цей діалог міг відбутись між ким завгодно: лікарем і пацаєнтом, парочкою на кухні чи старими людьми на лавці, хто вони не сильно має значення.

На весь екран через орієнтацію на мобілки та і мене бісять у новелах дрібні літери і багато тексту.

Не знаю що за ПінчукАртЦентр, не знаю навіть чи це комплімент чи підкол. Я думав зробити дві відповідні кінцівки, де головний герой приймає рішення відкупитись чи ні, але мені здається у обох кінцівках це б кардинально нічого не змінило, тому вирішив не реалізовувати лишнього розгалуження, вийшло дійсно безсюжетно, маніфестично.

Кінцівка як "контрольна робота", як висновок, який має зробити читач. Оскільки аудиторія новели - це інші розробники новел, тому і хотілось більше занурити читача у тіло головного героя, який би приймав рішення про хабарництво саме у таких екстримальних конкретних умовах, а не у абстрактних.

Комплімент це чи підкол залежить від того, як ви відноситеся до сучасного мистецтва (я, наприклад, чудово відношусь). Але все ж таки я вважаю, що відео-арт і візуальна новела - це трохи різні жанри мистецтва)

Я розумію ваші пояснення. Але якщо у юзера виникає почуття дезорієнтації, то він може й не дійти до ваших пояснень. Робота має говорити сама за себе.

Тоді це навіть не відео-арт, а презенташка у павер пойнт)

Щодо дезорієнтації, топові новели також можуть її залишати