Дуже сильна представниця денпи. У мене склалося враження, що ви надихалися новелою Soundless ~A Modern Salem in Remote Area~, яку я доволі люблю) Якщо ж ви не грали, то раджу вам спробувати: історії схожі за духом!

Спрайти милі і приємні! Реалістичні зображення з фільтром та подекуди різного виду викривленнями добре передають типову денпівську атмосферу дезорієнтації.

Мені сподобалася реалізація символічних та метафорічних елементів. Мотив з комахами доволі цікаво використано. Правда, мені не зовсім зрозуміло, чому "Матір" була комахою (мені чомусь здалося, що судячи зі слів Асель, комахою мала бути тільки покоївка), і що саме означало те, що побачила головна героїня в кімнаті, окрім очевидного зіткнення з реальністю. Не кажу, що це погано прописано: просто особисто я не розібрався з метафорою, а можливо більш глибокого значення немає. (буде цікаво, якщо ви захочете пояснити!)

На початку діалоги між Асель і Марією були трохи ненатуральні (можливо, це спеціально?), але далі в мене такого відчуття не виникало.

Комбінація притулку\страшних видінь\метафорічних вставок\реальності працює класно, тримаючи в напрузі. 

Стукіт по четвертій стіні зараховано)

З діалогами справді є проблема: потрібно вчитатися, щоб зрозуміти, хто саме говорить. Я думаю, щоб виправити це вам варто трохи пограти інші новели в NVL стилі і як саме вони передають, хто і де використовує репліки. Може, "Коли плачуть цикади"?

Не знаю, що відчувати щодо настільки прямого згадування війни в історії. Тобто, я розумію чому ви це додали, і я абсолютно підтримаю, що ви хочете передати (і, звісно, мої очі засльозилися). Я б сказав, що це більше не саме включення війни, а те як оповідь у фіналах повністю змінюється у тоні.  Можливо, варто було не описувати події, що відбулися, а, наприклад, зробити діалог між "покоївкою" і героїнею: пояснення того, що відбувається простою мовою. Можливо, варто було використати перспективу Марії на війну, перспективу маленької дівчинки, що не повністю розуміє, що відбувається, хоч і вирвалася з втечі від реальності\пропаганди\притулку. Тобто, не треба вирізати війну, просто мені здалося збереження перспективи Марії було б більш влучним завершенням. Але я розумію, якщо це було вашим усвідомленим рішенням закінчити роботу так.

Бажаю успіхів!

P.S. Перечитав інші коментарі і побачив, що є більше ніж два фінали, а також відповідь на моє питання про метафори. Можливо, напишу інший коментар, коли знайду новий фінал, але мушу бігти!

Цікава, незвичайна та сумна річ.

Дуже сподобалась ваша ідея з сиротинцем, тим як ви змалювали його наглядачів та інших героїв (той скример з лицем атмосферний).

Ідея з червоним текстом, як виринаючою час від часу свідомістю теж гарна. Доповнює добре тему ескапізму.

Кінець, де жовтим текстом мова окупантів і як люди чинять їм опір - сильно.

Музика та звуки теж класні, і не дивлячись на скримери (до речі моя вам пошана за трігер варнінг на початку, як кажуть "ти єдиний хто це зробив!"), вони доречно поглибили враження від історії.

Взагалі аочаток дуже ефектний: класно, що в меню власні написи, цитата та історія про метелика і те як було написано крила - справило на аодальше сприйняття сильне враження.

Тепер мінуси: вам про них казали, що меню розрізняється з налаштуваннями, було б добре підправити це, хоча б текстову частину. І важко було читати текст на зеленому кольорі - не дуже сильна контрастність. Але найбільшу складність для мене викликала подача діалогів, оскільки іноді кілька реплік підряд казав один герой, часом губишся де хто.

І сюжет. Буде чесною, в мене є кілька варіантів того, чим все могло бути, бо на жаль я не побачила в тексті якоїсь очевидної підказки і відповіді. Фіналів, я так розумію, два? Або героїня пригадує як отримала шпильку, або обирає жити в сиротинці, все забувши.

І от тут в мене питання по власне сиротинцю (а ще я нічого не зрозуміла що до Йоллі/Морте чи ким воно було) - чим цей сиротинець є насправді? Дійсно сиротинцем? А де? Закордоном (така думка через гірські пейзажі та імена Асель і тд)? В рідному місті під окупацією? Чи цих дітей взагалі вивезли до країни-окупанта? Бо спів "за за за" нагадує як комашині звуки так і ніби відсилає до всім нам відомої "символіки" (+ телевізор і фрази про те, що вони харчуються їхньою кров'ю схиляють мене до варіанту з окупацією чи тим, що дітей вивезли насильно). І тому я гублюся у догадках, чому героїня бачить їх комахами (в фіналі, де героїня відкриває коробку, здається, що комахи згадуються в позитивному світлі) - це все частина уяви? Дівчинка досі сама в місті? Чомусь мені не вдалося спіймати вашу думку. Хоча вцілому гра викликала приязність. Буду вдячна вам за відповіді.

(тут можуть бути спойлери)
яя навіть незнаю як сказати слова скласти.. мені дуже сподобалось. у мене зовсім не було якихось конкретних очікувань чи уявлень, але нвоела виявилась саме те що уявлялось, і більше.
мені дуже подобається візуал прям весь мальовка дуже класна підходить і фотографії класно зроблені і оце світло ці кольори.. ніколи не думали так про зелений але він створює таке відчуття конкретне сильне незрозуміле дуже класно?? ну в мене може якісь свої почуття до кольорів які важко вкласти в слова добре. і взагалі зображення дуже підходять ааа??? а ще ці дизайни те що вони якісь комахи крута ідея і ці зірочки іі !!!!!! прямо .. погоджуюся з попередніми коментарями. візуал  і ідеальний і специфічний (в найкращому значенні!) і старання видно і ааа!!!
тільки оці квіточки навколо тексту що вони посередині так близько але не співпадають трошки хочеться їх посунути в центр?? але то таке !
класно що на головному меню слова змінили!!
і музика звуки так добре підходять.. і вони такі.. дуже атмосфера.. деякі такі милі і приємні.. а деякі абсолютно жахливі (в найкращому значені!) і такі приємні.. навіть знайшли навушники в якийсь момент для цього..
ще подобається як написано.. і цей кольоровий текст.. думки.. слова.. речення.. букви супер ! і метелики класні!!
іі сама історія в цілому.. тут вже важче сформулювати.. в мене якісь особисті почуття до цього? мені дуже пощастило не пережити чогось близького до того, і навіть мої близькі з тим на щастя не стикались. але все ж мені було трохи страшно проходити якісь страшні чи дуже сумні новели на цьому джемі, про війну.. взагалі у мене останній рік (чи 2 чи 4 чи може 6 а може усі??) якась така реакція на великі події.. майже відсутня. просто не можу відчути не можу зрозуміти сприйняти, і не знаю що робити. коли воно прийде. навіть у снах рідко з'являється. але думаю мені потрібно було це побачити почути прочитати.. якось легше трохи стало? дуже дякую за ваші почуття за ваші ідеї за вашу роботу. і щось ще мене у цьому зачепило, інше, дуже .. не пам'ятаю. не розумію. багато незрозумілих вражень ось !!
мені не було дуже страшно, але все-таки у трохи менш спокійний настрій після початку гри тривожність підвищилась, і звуки лякали, а може й причувались?? ще і на сон трошки вплинуло, хоча цей сон якимось чином виявився приємнішим за більшість останніх хаха???
але насправді відчуття наче я мало зрозуміли.. важко сприймати справді, так нерідко, здається моя потреба в розумінні висока і здатність розуміти незнайомі мовлення трохи и??
в будь якому випадку обов'язково хочу побачити якщо буде ще продовження!! бачили ви щось писали про лише початок циклу?? дуже цікаво впевнені що ви можете зробити щось надзвичайне!! було би приємно побачити ще асель, сподіваюсь на це хоч і не очікую!

Візуал трішки специфічний, але видно старання) Впевненний, що робота на наступний джем буде ще краще)