Play game
Мрія без імені's itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Враження від новели | #53 | 3.018 | 3.018 |
Ranked from 55 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Назва команди розробників
Метелик в генделику
Чи зроблена графіка вами під час джему?
Так
Чи зроблена музика вами під час джему?
Так
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Дуже нагадало одну гру яку я грав колись на мобільному телефоні під час сесії, просто щоб знімати стрес та подивитись щось цікаве.
Думаю для мене ця новела чимось таким і є, я дуже люблю сюжети: складати та копатися в ніх, але тут навпаки, це має бути місцем відпочинку, місцем втечі.
Звісно, якщо до цього ще додати якоїсь красивої думки чи історії -- все стане тільки краще!
Та сам факт того, що я відчув комфорт під час читання багато значить )
До зустрічі на наступних джемах!
мальовка мене зачипила зразу, вона дуже, дууже приємна оку (особливо в головному меню). хоча я не люблю, коли рот сидить дуже високо, але це вже залежить від смаків людини.
на жаль але, історія зовсім незрозуміла. вонаж навіьб ніяк не закінчилася. після всіх виборів хоч і поступово відкривається сюжет, але він все ще не зрозумілий та недописаний, та пиривається внезапно.
але за музику хочу похвалити, вона дуже приємна та атмосферна. в поєднані з візуалом взагалі дуже тепло стає.
(спойлер) я так розумію, це нам сниться наша мрія? якщо так, то ідея цікава, але як вже було попередньо сказано, історія відчувається не дописаною. ніби не втстачило ще пару слів, щоб все розяснити(кінець спойлеру)
Класна ідея, шкода що тільки є відчуття відірваності, бо сюжету ну дуже мало, тому дійсно є відчуття як від демки. Просто подовше б вже пробути в чи то сні чи то реальності для розкриття персонажів, а то виходить як опинилися посеред побачень двох незнайомців. Але як намальовано і озвучено сподобалося!
Чесно кажучи від історії відчуття, як від демки, але мені сподобалося загалом. Дуже зворушливо, найгірше (водночас найкраще), що є в історії речі, які перегукуються з власними почуттями чи обставинами.
Тому я справді дякую вам за гру.
А фіналів скільки, три? Чи більше?
Музика гарна, арт симпатичний. Атмосфера і описи хороші.
І назва добре розкрита у самій грі.
Хоча і справді дуже хочеться продовження, дуже хочеться зустрічі між ними. Дуже хочеться почути ім'я 💚
дякуємо ґречно! :3
так, три фінали
Візуально дуже красиво, тепло і повітряно. А сюжет трохи незроз. Гра як сон — коли чітко пам'ятаєш факти, але не знаєш, як до них прийшов. Чому поїзд? Хто це? Навіщо, чому? А от так, і все. Красиво, незрозуміло. Дякую за досвід :3
дякуємо!!
сни взагалі рідко коли зрозумілі… а чому саме поїзд? не знаю, мабуть це через відчуття нескінченної подорожі та вічне передчуття чогось далекого грядущого… взагалі треба заґуґлити до чого сняться потяги
З самого початку подумалось, що голос то ші Але навіть актор озвучки підписаний. Тоді він дуже добре постарався.
:3
у мене враження, наче я в дурдомі побувала...
ЦЕ НАЙКРАЩИЙ КОМПЛІМЕНТ
якщо наша новела викликала аж таке порушення сприйняття навколишнього світу, відчуття віддаленої дійсності і абсурдну нереальність подій… ЗНАЧИТЬ ВОНА — УСПІШНА, так і було задумано!
Секрет успішної новели. А так мені прям сподобалось, сни зазвичай і не показують чіткі образи. Хлопець ще дуже милий
ДУУУУЖЕ СПОДОБАЛОСЬ!!!! Неймовірно подобається, як ви описуєте відчуття під час сну! І взагалі вайб дуже підходить під атмосферу сну... А ще хочу надати окремий комплімент актору озвучки! Вийшло дуже тепло і приємно :-) Дякую за чудову гру!!!
Дякуємо за відгук! Раді чути що вам сподобалась наша гра)
Загальне враження
За допомогою квитка-метелика зайшла у свій вагон висотою в метр (ручка вагону поцілувала долоню, м-м-м), побачила столик, і що за вікном зима змінилась весною. Одразу ж заснула, протерла очі і побачила чєла, який гладить по голові і каже "забий хуй, все буде добре". Ну, надіюсь вони зустрінуться раніше, ніж вона нормального психолога.
Арт
Грубоватий, незакінчений. Але якщо це такий стиль, то ок
Програмна реалізація
Класика
з самого початку події відбуваються уві сні, через що здаються причудливими;
з персонажем гг уже знайомі та в достатньо тісних стосунках, адже зустрічались уві снах неодноразово
Пажжи, але ж він каже "Я вже не можу дочекатись, коли побачу тебе там! У житті!", це він так прикалується? Чи у неї амнезія якась, що вона його постійно забуває, а він такий "зато я тебе нє"?
це саме той когнітивний дисонанс який і повинен був виникнути у читача, незважаючи на те що чувак існує лише уві сні, він каже що вони зустрінуться в реальності;
а для читача це лише сон, а як і інші сни, вони зазвичай забуваються з пробудженням залишаючи післясмак та передчуття
Читачу кажуть "Чєл просто сон", читач читає "Чєл просто сон", а автор такий "Ха, наїбав, дисонанстнінько получилось правда? Насправді він не сон!". Ну такоє
чєл просто сон
А, все, розібрався, там сон у сні типу: поїзд один сон, потім вона прокидається у іншому сні і там той чєл, якого вона багато разів зустрічала у інших снах, але не в житті