Чудова робота з символізмом та розкриття ідеї! Вдало підібрана музика гармонійно працює з візуалом, який прекрасно передає емоційну складову ключових моментів історії. Невелика кількість персонажів сприяє формуванню камерної атмосферу, що фокусує усю увагу на історії та виборах. Дякуємо за роботу!

Невеличка локанічна і цікава новела. Зовсім неочікувала такого розвороту сюжету, в хорошому сенсі) Після того як пройшла на три кінцівки пішла гуглити переклад назви, і тепер вона має для мене сенс, дуже цікава деталь.
Дякую за гру!)

Сюжет цікавий, але його логіка незрозуміла. Повторювання поганих вчинків приводить до прощення. А намагання переграти це за логікою гри не розкаювання, а дорога в пекло.

Візуал у вас дуже вдачний. Жахасті злі діти (або ж ЩОСЬ, що прикидається дитям) це хороший хід. Проникає мурашками під шкіру. Та й підібрана музика теж грає цьому на руку.

Але є нюанс. Герой хоча й робив погані речі, але повним поганцем не виглядає. Фактично, реально злих дій він звершив півтори штуки. Цього недостатньо для вічного вогню.

Достатньо хороша новела, що пройшов не жалкую, але маю кілька претензій.

Вибори важкі: не має варіант адекватної людини vs варіант покидька, але хотілося б мати якісь проміжні кінцівки, а не все або нічого.

Арти хороші, але артів мало. Я розумію, що заважало обмеження за часом, але все ж здається, що забагато речей описуються, але не показуються.

Бардо—термін з тибетського буддизму, в процесі бардо важелем є духовні навички, ціллю є нірвана, а карою є переродження, але в новелі щось набагато ближче до страшного суду, де розкаяння чи не розкаяння ведуть до раю чи пекла відповідно. Це не критично і, мабуть, суб'єктивно, але викликало дисонанс.

Хороша гра на джем: коротка, з приємною мальовкою, зрозумілими виборами і логікою, мораль навіть є. Мальовка гарна, тригери спрацьовують. Знайшла одну одруківку. 

Але мабуть все ж мало, аби відчути захват. Щоб історія лишилася не просто історією, чи навіть радше повчальною байкою, якою я її бачу, а залишила в душі слід.
Але тут питання до чого ви прагнули. Якщо хотілось зробити щось на кшталт притчі, то вам усе вдалося.
Якщо хотілося справді Історію, то кожному з героїв радила б додати життя: передісторії, рис, мотивації. Бо сутність дівчинки та демона це по суті просто бути провідниками і це має сенс відповідно до назви, але все ж саме це робить гру притчею.
Ну тобто, сподіваюсь, зрозуміло до чого я.

Але досвід цікавий і дякую вам за нього!) 

Я злякалася дівчинки чортика) Але це справді крута новела

Гра приємно вразила, пішла одразу грати її першою, бо знала, що таке Бардо і дуже цікаво було, як втілена ця ідея. Сподобалося дуже. Єдине, що викликає питання - це як сприймають цю новелу люди, що не знають буддистського значення всього, що відбувається.

Я зрозумів, що історія хотіла сказати, але, як вона це зробила, мені не сподобалося.
**Далі спойлери!**

Події, що сталися з головним героєм, здаються гіперболізованими. Ніби на нього наклали прокляття на довічну невдачу страхітливого об'єму. З гарного нам показали його приємні спогади про рідну домівку, далі вони стають зовсім неприємними. Показали, що в нього є любляча дружина, й тут же вона виявляється зовсім не люблячою. Він зробив щось хороше - отримаю тільки погане. Тут важливо позначити, що самі по собі ці моменти не є чимось поганим. Але коли все це відбувається разом й нічого більше, то, вибачайте, але перейнятися такою історією мені складнувато.

Все це можна було б змінити на користь, якби, наприклад, персонаж головного героя був розкритий. Дати деяку передісторію, де можна було б емоціонально зв'язати себе з головним героєм. Або у крайньому разі детальніше б показати думки, емоції, події з дитинства гг. А з ним просто трапляється лихо за лихом, причому лиха дійсно страхітливі. Інший вихід - зробити ці лиха більш приземленими. Тут вже тисячу варіантів можна придумати.
Трохи поміркувавши, я скажу, що ця гра була б гарною завершальною частиною для більшої історії, де гг вже настраждався, поробив поганих та хороших діл й переходить до наступного етапу розвитку себе, як особистості.
Музика гарна, тягла історію як могла. Було б більше звуків, то навіть атмосфера непогана була б. Фони прикольні, шкода, що їх не так багато. Спрайти - ок, також малувато виразів обличчя.
Загалом гра мені не зайшла. А шкода - потенціал насправді є. Удачі в наступних проєктах!

Гарний візуал. Особливо сподобалась бджілка на обручі в дівчинки та як змінюється її емоція разом з зміною спрайта власниці. Також назва з буддистської термінології дуже круто підходить до теми розкритої у грі. Дякуємо за гру) 

Гра дуже сподобалася. Пройшов на кінцівку Вічний спокій