Play game
Чого ти хочеш?'s itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Звук | #23 | 3.652 | 4.083 |
| Реалізація | #29 | 3.429 | 3.833 |
| Загальне враження | #33 | 3.429 | 3.833 |
| Візуал | #39 | 3.429 | 3.833 |
| Текст | #39 | 3.130 | 3.500 |
| Задум | #44 | 3.280 | 3.667 |
| Відповідність темі | #56 | 2.832 | 3.167 |
Ranked from 12 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Що сказати, дуже життєва новела з дуже життєвими думками ГГ. Особливо сподобалися розмови персонажа і його рефлексивних думок. Хороша репрезентація ментальних захворювань, не згодна з фразами про романтизацію. Фінальний поворот не був неочікуваним, але це якраз добре - все у останніх сценах грало на це і вибудовало потрібний настрій. Візуал і музика теж гарні.
Дякую вам за гру!
Сильна історія. Так, сюжет в цілому пропрацьований не повністю і, на мою думку, його ще можна покращувати. Але головне в ньому вже є - розповідь виглядає живою. Погоджуючись з Drama[Theurgist], теж припущу, що за нею стоїть реальний досвід. В іншому випадку, я не впевнений, що вдалося би настільки якісно створити це відчуття справжності.
Чорно-білий візуальний ряд чудово вписується в атмосферу і загалом виконаний дуже добре. Те ж саме можна сказати і про музику. Особливі респекти за те, що вона створена власноруч. Вийшло класно!
Дякую за потужну роботу!
Чесно кажучи, я очікував не такий фінал. Ну як, я не здивувався, що вона так і зробить, але сподівався на фінал, де герої беруть під контроль свої сумніви та були б разом. Дві самотні людини - це вже не самотність, і таким чином вони б допомогли один одному. Ну, це був би щасливий кінець, але це вже таке, суто моя думка.
Якщо об'єктивно, то візуал, аудіо та текст створюють потрібну атмосферу для такої доволі звичайної історії, яка може статися з ким завгодно. Напевно, в кожного настає такий сумний момент, коли він сумнівається у собі. Але не потрібно це все тримати, бо так лише може стати все гірше. Депресія чи просто важкий період у житті - треба поділитись думками з кимось, хто добре вислухає. Бо фінал цієї новели не такий вже й художній, як може здаватись.
Мені, як депресивному хлопцю, що теж проходить через все це, почуття героїв були дуже зрозумілі і відчутні. І попри недоліки сценарію, я бачу за ним справжній, вистражданий досвід.
Дякую вам за цю новелу.
Супер топчик файно клас, тримаймося
Пройшла цю новелу однією з перших, але не наважувалась коментувати, бо трохи не мій стиль😅
З плюсів - графіка дуже крута, мені найбільше сподобалась промальовка персонажа Дмитра й загальний ч/б стиль новели.
Музика - на рівні, обожнюю рок і було приємно почути його й почитати про персонажів-фанатів.
Сподобалось, що персонажі не виглядають пласкими з точки зору сторітелінгу, кожен має свої фішки, манеру спілкування, шкідливі звички. Відчуваються живими і це вартує похвали.
З мінусів - манера подачі тексту та сам головний герой. Він настільки часто подавав трагічні думки про те, наскільки нікому не потрібен, що я сподівалась побачити вибір самовипилу і припинити його страждання. Але тут, скоріше за все, я суджу його через призму власного спілкування з людьми, схильними до ментальних розладів.
Мені не дуже зайшло, але все одно дякую за пророблену роботу і розвиток україномовного контенту ♥️
Цікаве рішення з графікою та класна музика.
А сама історія темна, ох темна. =(
На мою думку ментальні розлади треба лікувати, а не романтизувати. Саме так мені здалось коли прочитав. Ще раз: ментальні розлади - це дуже погано, не дай боже з ними зтикатись в реальному житті.
Сам сюжет мені не дуже зайшов, хоча він і зв'язаний, але кінцівка на мою думку дуже рандомна, і не слідувала за основними актами сценарію.
Трошки зіткнувся з технічними проблемами, на ctrl чомусь дуже швидка перемотка, важко відмотати назад, а на праву кнопку дуже дивне попап меню, де нема очевидної кнопки закриття (конф'юзить юзера)
Арт і музика - кайф. Дуже класні.
Дякую за відгук)
Ну розлади я не старався яксь романтизувати. Навпаки хотілось показати, що це хрінь ще та, але, видно, не вийшло
Чесно кажучи, враження змішане. Історія зачепила, але відчувається якась...незакінченість, не знаю як пояснити без спойлерів. Персонажі мають свою нотку, кожен, і я говорю це без перебільшень - вони справді відчуваються. Візуал і дизайн персонажів крутий, мені дуже сподобалось. Музика теж на висоті. Проблема тільки в, так би мовити, незавершеності історії. Мені от цікаво, кінцівка ніби і відкрита, але варіантів що буде далі море, і вибрати якийсь конкретний навіть суб'єктивний варіант важко. У головного героя був друг по переписці, який йому рекомендував свій шлях до вирішення проблеми, але по факту, на персонажа це не мало ніякий вплив. Проходячи фінальний епізод, я думав що місіс М(називатимемо її так для запобіганню спойлерам) слідує варіанту, який друг по переписці гг йому сказав(ніби паралель, як різні шляхи ведуть до різних кульмінацій), але в кінці я відкинула цю ідею.
Підсумую - гра мені дуже сподобалась, проте є деякі питання щодо сторітейлінгу. Бардзо полєцам. І низький поклін людині,яка відповідала за звук від друга-гітариста - якщо музика власне його, то це неймовірно.
Дякую за відгук)
Погоджуюсь за тезу зі сторітелінгом, це трішки моя проблема, яку надіюсь потім вирішити
За музику похвалюсь, робив сам сценарист (тобто я), тому дуже радий, що вона вам сподобалась
Файне рішення з фонами!! Та приємна музика.