itch.io

Great!

Дякую! Як на мене, сімейний зв'язок - це найважливіше у житті кожної людини, то ж коли джем розпочався, то з темою я визначився одразу :)

Ну все, після цієї новели я став майстром у грі в Маджонг. Я просто перед кожною грою йду до універу, лікарні та найближчого ТРЦ, після чого інші гравці в шоці з того, як я читаю всі їх дії (це ще я мовчу про те, як мої показники ефективності, захисту та вартості просто зашкалюють). Новела класна, текст затягує, концепція та інтерфейс дуже класні та оригінальні, саундтрек качає (до речі, дайте посилання, будь ласка, хочу скачати), візуал атмосферний. Навіть не знаю, що я ще забув похвалити. Якщо згадаєте те, що я забув - вважайте, що це мені також у грі сподобалось. Гарна робота!

То ооон вонооо яяяк, я пройшов на гарну кінцівку для Сооми, але погану для Мона... Я хотів, щоб він признався, адже це було дуже йому потрібно. Ну, що ж... Мон, якщо чуєш - вибачай, хто ж знав :(

Я наче на лекції побував :D
Але це я в гарному сенсі кажу, мені сподобався стиль розповіді, в ньому є дещо загадкове та оригінальне.

Візуал непоганий, історія незвичайна, звукове супроводження гарне. Гарна робота!

Прикольно :D

У ЦЬОМУ КОМЕНТАРІ Є СПОЙЛЕРИ! ЯКЩО ВИ ЩЕ НЕ ПРОЙШЛИ - РАДЖУ НЕ ЧИТАТИ!

Дуже гарна історія, було цікаво читати та слідкувати за сюжетом. Якщо я правильно зрозумів, то у гри є декілька фіналів. В моєму проходженні: в кінці Соома та Ейбл були разом, Мон багато чого забув, а Кейн отримав вигнання, що було єдиним шляхом зупитини його. Коли я в будь-якій грі отримую схожу кінцівку, то в такі моменти в мене якесь незрозуміле відчуття. Наче я пройшов +- непогано, але щось дуже багато жертв в результаті. Тому, якщо все ж фіналів декілька, то прошу надіслати гайд на кінцівки, бо якось сумно залишати це все так :(

З приводу візуалу хотів сказати, що фони та спрайти виглядають красиво. Я от зараз передивляюсь фони у папці з грою, і вони не дуже прям якісь детальні, але все одно зрозумілі та приємні для очей. Чіткий (в плані фокусу) спрайт вийшов лише у Сооми, а у Кейна та Мона контури були наче обрізані. Тут я хотів пожартувати про зір Ейбла, і що він чітко бачить лише ту, в кого закоханий, але не зміг вигадати, як саме це сформулювати. Але нічого страшного, ця дрібниця ніяк не вплинула на загальне враження. Спрайт розлюченого Кейна мене час від часу лякав, бо візуально він прям випромінює загрозу, вийшло дуже добре.

Звукове супроводження мені сподобалось. З приводу нього хочу відповісти, як мені охарактеризували музику в моїй новелі: "Мелодії пасували подіям і саме тому, певно, і складно щось особливе сказати". Музика дуже гармонійно йшла разом із сюжетом, тому це дуже добре.

Якщо підбити підсумки, то це дуже добре зроблена новела, і мені дуже сподобалась.
Good job!

Ну, можливо я все ж трохи недописав, але, як я все відповідав до одного коментаря, я не хотів робити історію довгою. Напевно й можна було зробити трішки довше, але я дороблював у останні хвилини перед дедлайном, тож ¯\_(ツ)_/¯
В будь-якому разі, я радий, що загалом новелла сподобалась, а її "невеличкість" не дуже зіпсувала загальне враження :D

Ні-ні-ні, я ні в якому разі не тримаю ніяких образ, тут просто немає за що ображатись :)
Навпаки, мені дуже приємно почути якесь зауваження з приводу невеличких деталей. Це показує, як сильно вас зацікавила історія і ви не забули її одразу ж після проходження. Я лише вирішив розповісти те, яке в мене було бачення під час розробки, бо я міг щось собі уявити, а у сюжеті не реалізувати. А от з приводу музики, то якщо вони пасували подіям - я дуже цьому радий.
Мені дуже приємно ^-^

Дуже приємно, що новела справила позитивне враження, а особливо приємно те, що персонажі запам'ятались.
Можливо, якесь продовження історії і буде, але це вже залежить від того, як сильно мій друг втомився малювати :D
Дякую за такі теплі слова!

Пройшов вже давно, але коментар чогось не залишив :(
Новела дуже приємна з боку візуалу та аудіо, від фонів та спрайтів очі радіють. Але що дійсно мені здалося гарним в цій історії, так це те, що переживання протагоніста зрозумілі, та й реакція його друзів також. Головний герой дуже хвилюється, і не впевнений, що готовий поділитись своїми переживаннями з іншими, а товариши навпаки - намагаються дізнатись, чого це він такий підозрілий останнім часом. Але я радий, що все добре закінчилось, і що в кінці вони все ж знайшли спільну мову та залишились друзями.
Гарна робота!

Я й не дуже хотів робити довгу історію, а намагався зробити її максимально простою та легкою для розуміння. Щоб читач не напружувався від думки "А що відбувається?", а міг сконцентруватись лише на головному у цій історії. Сподіваюсь, що мої очікування здійснились і новелу читати було комфортно :)

Чесно кажучи, я був дуже вражений, коли вперше прочитав ваш коментар, особливо вразило останнє речення. Після таких слів дійсно відчуваєш, що твою роботу визнали і бажають побачити наступні проєкти. Дуже вам дякую за такі приємні слова, будемо старатись! <3

Дуже радий чути, що люди визнали цінність ідеї нашої новели!
Це робить мене щасливим :)

Так, я сподіваюсь, щоб у всіх в сім'ї було все добре і не було таких "прірв мовчання" у часі, як це сталось із головними героями

Дякую!
Я радий, що вам сподобалось!

Після усіх коментарів, які я почув про новелу, я зрозумів, що деякі мої спеціальні ходи не були сприйняті як частина авторського задуму. Але це мені дуже подобається, бо я дізнаюсь про гру більше, ніж сам бачив під час її створення :)

Я й планував спеціально написати такий дивний коментар від Вільяма, коли він на порозі побачив Еліс. Бо на відміну від своєї сестри, яка все планує до дрібниць та тримає під контролем, Вільям легко може розгубитись, що неодноразово він робив під час їх розмови. От і вийшло, що коли він побачив сестру, то просто не зміг вигадати щось логічніше, ніж просте "Ти така вродлива", на що вона йому лише саркастично відповіла. Можливо, що такий початок діалогу зі сторони виглядає дивним, але так навіть краще :D

Візуалом гри я пишаюсь, бо їх його створив мій друг, і в нього вийшло створити страйти на фони кращими, ніж я собі уявляв, за це я йому неодноразово висловлював слов подяки. А от ті ж "силуети" спогадів минулого намалював я, щоб прискорити процес. Не хотілось все скидати на товариша. За інтерфейс відповідальний також я, але я його, як можна сказати, "недоробив". Я просто не знав, яким він має бути, уяви не вистачило. Через це, я вирішив не втрачати час і просто змінив колір з чорного на темно-синій.

Хоча і трохи, але все ж мені сумно, що ніхто не згадав про музичний супровід, та наскільки він гармонійний для новели, бо я написав мелодії, що є у грі, а саме у головному меню, під час спогадів минулого та в кінці історії (а фонові звуки я взяв з інтернету(які я все одно потім редагував для новели)). Ну, ніхто не жалівся, то й може всі сприйняли музику нейтрально, хто знає. 

Ось такий  не величкий коментар від автора з приводу новели. Дякую за побажання успіху, бажаю навзаєм кожному учаснику джему!

Непогана гра, але місцями сюжет мені показался трохи непростий для сприйняття. Можливо через мінімальну візуалізацію, але я у цьому не впевнений.

Чесно кажучи, я очікував не такий фінал. Ну як, я не здивувався, що вона так і зробить, але сподівався на фінал, де герої беруть під контроль свої сумніви та були б разом. Дві самотні людини - це вже не самотність, і таким чином вони б допомогли один одному. Ну, це був би щасливий кінець, але це вже таке, суто моя думка.

Якщо об'єктивно, то візуал, аудіо та текст створюють потрібну атмосферу для такої доволі звичайної історії, яка може статися з ким завгодно. Напевно, в кожного настає такий сумний момент, коли він сумнівається у собі. Але не потрібно це все тримати, бо так лише може стати все гірше. Депресія чи просто важкий період у житті - треба поділитись думками з кимось, хто добре вислухає. Бо фінал цієї новели не такий вже й художній, як може здаватись.

Це, напевно, сама химерна пригода, яку я проходив на цьому джемі :D
Я навіть не знаю, на гарну кінцівку пройшов чи ні, бо я нічого не побажав у [СПОЙЛЕР], і мені здалось, що це трохи самотній фінал вийшов. Але загалом мені сподобались персонажі цієї історії. Кожен має індивідуальний характер, цікаву історію та свої якісь мрії чи цілі. Це та історія, де можна сісти та розслабитись, читаючи прикольні діалоги.
Гарна робота!

Це дуже гарна історія. Мені подобається головна героїня, яка знайшла для себе щастя у мистецтві, на відміну від багатьох жителів Оази, які тупо жруть нумеровані речовини заради несправжніх відчуттів. Я знаю декілька фільмів та творів, де підіймається схожа тема (першим спав на думку "Еквілібріум"), і це якраз та тема, про яку б непогано було замислитись кожному. Особливо я радий, що я трохи впізнав себе саме у головній героїні, а не в її подрузі :D
Слава мистецтву та справжнім почуттям!

Я у хоррор-ігри особливо не граю, не дуже люблю цей жанр, проте я не можу не сказати, що в вас вийшла дійсно крипова робота. Формат чату з панікуючими сусідами - це виявилось дійсно напружене явище. Взагалі хотів пройти цю гру вночі, але коли побачив Фодора, то вирішив, що гра почекає до ранку :D

Я дуже радий, що ви розкрили тему зв'язку саме таким чином. Під час створення своєї новели, я хотів розкрити тему сімейного зв'язку. А ви розкрили також цю тему, але трохи під іншим кутом, ще й про зв'язок і самим собою не забули. То ж, як я вважаю, наші роботи доповнюють один одну, бо несуть дуже важливу істину до читачів. Я не буду розкладати вашу новелу на плюси та мінуси, бо мінусів взагалі немає, а сама по собі гра - це один великий плюс.
Хочу щиро подякувати за цю новелу.

Доволі незвичайний сюжет, пройшов всі три фінали. Візуал до історії підходить (деякі референси я одразу впізнав). Але трішки не вистачило звукового супроводу, щоб повністю зловити атмосферу (Лакрімоза під час ритуалу дуже підішла). Загалом мені сподобалось

Напевно у всіх були свої вигадані світи, де було приємно проводити час. Під час того, як я проходив цю новелу, я згадав свій. І це мені подобається в цій історії. Я не до кінця зрозумів сюжет гри, але те почуття, яке воно викликало особисто в мене, я вже давно не відчував. Дякую за таку трішки дивну, але душевну роботу :D

Це
Було
Прекрасно

Сюжет, персонажі, візуал, анімації, музика - все сподобалось. Нажаль, пройшов на рут самотності (не знаю чому, наче мав бути рут Сильвії), але після джему я б хотів пройти вже повну версію, щоб отримати всі фінали, включаючи секретний. Був дуже радий пограти у вашу новелу!
P.S. А де я можу завантажити пісню з головного меню? Мені вона дуже сподобалась

Доволі непогана історія. Я прочитав у описі гри, що у історії є 5 кінцівок, тому хочу уточнити, що я пішов "шляхом снів", чим покращував зв'язок з сестрою. І хоча містичний трилер з елементами детективу - це трохи не мій набір жанрів, все ж новела мені сподобалась.

Вибачай, але мені викинуло помилку під час проходження(

Я дуже зацікавився грою через персонажа-газету на прев'ю, але виявилось якось дуууже мало тексту. Сподіваюсь, що на цьому робота над грою не закінчиться, та рано чи пізно ця новела буде дороблена і можна буде повністю прочитати історію про цих двох героїв ;)

Особливо мені було дуже смішно це проходити. В мене багато знайомих, які вірять у гадалок та магію. Я не віру у все це, але саме у цій грі я навіть трохи повірив у диво :D
P.S. Мені подобається стиль гри, навіть трохи ностальгічно бачити настільки старий телевізор, бо я вже багато років таких не бачив

Коли побачив превью, то подумав, що це щось таке, що я не витримаю. Але незважаючи на те, що такий стиль не для мене, в цілому досить непогано зроблено. Анімації мені сподобались, виглядають плавними. Сподіваюсь, що в історії буде продовження, де я зможу хоча б трохи зрозуміти, що взагалі відбувається :D

Цікава гра, непоганий сюжет. Мені подобається оформлення, космічна атмосфера відчувається.

Злякався головного меню :D
Музика досить тривожна, що підходить грі, а візуал гарний, мені сподобалась анімація. Сама історія мені також сподобалась, прочитав два фінали. 
За вибір теми - моя повага. Треба дійсно берегти своїх близьких та ніколи про них не забувати.  Я також хотів донести це, тому обрав тему сімейного зв'язку у своїй новелі, в мене навіть є декілька схожих моментів.
То ж я радий, що є автор, з яким я маю спільну мету ;)

Мені сподобалась історія. В деяких місцях я трошки загубився, де був сон, а де реальність, але в будь-якому разі силуети трохи лякали мене протягом всієї гри. Щасливий кінець, якого я не очікував.
P.S. Коли пройшов до кінця, то злякався головного меню :D

Цей Гусь такий кльовий, що я тепер хочу купити собі окуляри, хоча маю 100% зір

Опис:

CONVENTUS - це невеличка історія про дівчину, яка живе сама. В неї є рідні батьки та брат, але вона не згадує про них, сконцентрувавши увагу лише на власній медичній кар'єрі. Але раптом вона отримує листа, в якому брат просить її приїхати. Чому брат раптово написав листа?

Автори: 

KINGSTER263 - автор ідеї, досить поганий художник, сценарист, звукорежисер.

Vabriet - соавтор ідеї, чудовий художник, дизайн героїв, не любить дедлайни.