Навіть через десятки років після смерті останньої людини автономна вітрова електростанція продовжує свою роботу. Ви один із роботів, який підтримує її функціональність. Але для чого, якщо нікому споживати електрику?

Чим далі, тим більше поломок – скоро останні вітряки вийдуть із ладу. Чи варто боротись за своє існування, навіть якщо воно немає сенсу, чи слід змиритись із долею?

Жанр: постапокаліпсис, драма
Двигун: Renpy
Особливості:
- Погруження в тіло робота завдяки інтерфейсу і виду від першого лиця
- Часткова озвучка
- Можливість рухати камерою по широкоформатним фонам
- Кілька кінцівок

Над проектом працюють:
Керівник проекту/програміст: Shreibikus
Сценарист і шушуть художник: metamorfozzy
Художниця: up3rifania
Художниця: hlebushekkrasiviy
Художник: neezh
Дизайнер GUI: Lisper
Композитор: Андрій

Назва гри не кінцевва. Альтернативні назви: Me Tal, Механічний триб'ют. Нам буде цікаво почути, що ви думаєте про назви.

Також ділимось з вами головним героєм

Крутий концепт, традиційно для джему — згусток депресивних рефлексій, мене подобається, слідкуватиму за проєктом.

Цікава трагічна ідея, вже цікаво що у вас вийде. Назви всі подобаються.

Цікавенько, та поки не зрозуміленько. Мабуть, спостерігатиму далі)

Чимось нагадав мультик Воллі(чи як його там). Робот-прибиральник Землі, де вже не живуть люди. 

Робота кипить, сьогодні хочемо поділитись із вами  ̶д̶і̶є̶в̶и̶д̶л̶о̶м̶ інтерфейсом гри. Версія ще не фінальна і вас чекає кілька сюрпризів.

Вау. Яка цікава історія. Заінтригував)

Навіває настрій фільму Фінч. А так, за описом доволі цікаво, і інтерфейс, стилізований. Певна, буде гра варта уваги. 😌

Виглядає дуже круто та цікаво буде пограти!! люблю постапокаліптику і відчуваю, що буле цікаво подивитись над тим, як ви розкриваєте тему в сюжеті!!!

Ну що, уже майже фінішна пряма. Текст закинуто в гру, залишилось усе переглянути на помилки ну і ще кілька малюночків. Сподіваюсь, усе встигнемо.