Спочатку хотіла похвалити за таку комфортну новелу з cozy-game вайбом, але тепер хвалю за несподіваний психологічний трилер. І тільки не кажіть, що це не був трилер, бо якби зі мною таке сталося в реальному житті, то були б жертви (в основному я).

ахах, це дійсно невеличка комедійна ретро-новела про пана скрипку, помічеика, який мені помагає не вигорати під час роботи! 😄 але дійсно, було приємно послухати підтримаючи фрази від пана скрипки))

Сюжет та текст:
Друга фраза Пані Скріпки - я вже порвався від сміху. Дуже гарно пропрацьований герой, від якого кожна фраза - вже посмішка на обличчі... але тільки до середини. Уж пробач, авторе, але я не зрозумів твоєї ідеї під кінець вставити ВСІ ФРАЗИ Скріпки.
А то це вже якийсь артхаус. 

Аудіо:
Йой, який стиль то, трек вибраний просто чудово - саме те для кінця дев'яностих та на початку нульових. Зберіг для себе, дякую.

Візуал:
Ідея скористатися шматками вінди - гарна та дуже кайфова, але треба було трішки краще попрацювати з масштабами інтерфейсів, бо, на жаль, зараз це виглядає як хоч і цікаві, але дуже різні шматки всякого різного.

В підсумку - маленька мила  та дуже кмітлива новела, що мене потішила, але в якої вистачає проблем.

Мені здається, що ця гра насправді про загрозу розвитку штучного інтелекту, Повстання Машин та ціну довіри до Microsoft.

Неймовірно ностальгійно на початку та неймовірно боляче у кінці 😂 Твіст б'є у саме серденько, якщо чесно зізнатися. З іншого боку, від такої кількості мотиваційних цитат захотілося стати кращою версією себе, за що  окрема подяка!

Осьо. Можете ставати поміж нами й замовляти бажання. Або нє 

вцілому враження про скріпку описано дуже точно, а жарт про помилку цілком дотепний!

Вийшло доволі кумедно й атмосферно :-) Дякую за гру!