Для мене це найкращий текст і сценарій джему. Проблеми звісно є, але це скоріше як в учня в якого 11 балів, але якщо він трохи виправиться отримає 12. Діалоги дуже живі, думки бидло-інтелігенції відчуваються достатньо реалістично і з потрібним самоінорічним снобізмом. Ще мене здивувало наскільки сильно відрізнявся текст Юри і Жені. Я так розумію, думки художниці писала ваша художниця?) Бо одразу видно цей погляд на речі від людини, яка мислить і оперує візуальними образами, формами та кольорами.  В цілому якщо не брати до уваги, весь мій потік слів, ви ЇБАШИТЕ справжню літерутару. Дуже атмосферно, дуже приємно, де треба красиво й емоційно, де треба до нудоти мерзотно. Сцена приготування супа настільки нагадала Фейт, що аж боляче. Ще й іноді не покидало відчуття, що читаю речі які б написав я сам.  Рішення з глосарієм геніальне, шкода правда на другу половину гри його вже майже не використовували, але я розумію обмеження часу і все таке. 

Музиканти теж молодці, саундтрек чудовий, дуже підходить тексту, хоч останній трек з вокалоїдами погано лупився (в нашій новелі така ж проблема) 

Арт дуже нагадує Йошітоші Абе, приємний і достатньо гранжевий. Юай звісно edgy as fuck, але новелі підходить. Фони фотографії я звісно не люблю, але тут вони всі виглядали на своєму місці, ніщо не вибивалось з атмосфери, навіть задавало її. Тим паче я читаючи одразу зрозумів, що це в районі Херсону.  

Отже бажаю вам наснаги на майбутні проекти, які я дуже хочу побачити, прочитати і відчути. Ви всі молодці. 

Ого, не очікував, що так сподобається. Це виходить я думер чи що... Або просто захотілось побродити заброшками - не влітку звісно, а то ще буде занадто життєрадісно)). Після проходження побачив, що існує глосарій, але дуже засмутився, що та вишнева чмирка не має назви(( Трошки би посьорбав, дякую

У віртуозному втіленні гри «Promzona Trans» виявляється величезний емоційний спектр, що імплементується в найкращих традиціях літературних шедеврів. Від тонких витончених описів природи до бурхливих та контрастних описів закинутої промзони, від глибини потужних емоційних станів до трактування буденності життя. Доля головного героя, Олега, звичайного парубка, що працює в сфері обслуговування та полюбляє закинуті місця, несподівано переплітаються з долею маленької дівчини Жені. Загадкової та навіть трохи моторошної поціновувачки мистецтва, «нерозкритого таланта», що майстерно вимальовує образ трагедії. Вона, начебто пензлем, перекладає свої внутрішні враження на полотно, дозволяючи нам, опосередковано, спостерігати за процесом, де, в результаті, барви переливаються голосами страху, злості та врешті-решт надії. Її душа відкривається перед нами поступово, розкриваючи подробиці та найпотаємніші куточки її минулого життя. Гра наповнена глибокими діалогами та описами різного роду та характеру, що поступово та планомірно відчиняють перед гравцем все більше і більше дверей в цьому, інколи, арт-хаузному, але такому схожому на наш, – світі. А краще зануритися у атмосферу дозволяють відповідно стилізовані персонажі, оточення та загальний звуковий супровід. Однією з цікавих механік гри також є глосарій, що дозволяє якісніше та глибше вклинюватися у внутрішній лор гри, а також дозволяє отримати деякі цікаві відомості навіть по завершенню самої гри. Гра «Promzona Trans» може сприйматися по різному, напевно, саме в цьому проявляється її неперевершений шарм. Подібно до картини в Луврі, на неї можна споглядати під різними кутами. Вишукувати потаємні метафоричні сенси, отримувати багатогранний спектр емоційних вражень, чи просто навчитися готувати бідняцький суп. Кожен має змогу отримати від цієї гри щось своє. Дякую Вам за цікавий ігровий досвід.

Я не знайома з описаною культурою і вайбом аніскільки, тому скільки б не копирсалася всередині власної свідомості, так і не змогла збагнути істинну суть ідеї. Була б не проти за це почути.
Наприклад в чому призначення глосарію, та й загалом роз'яснення щодо атмосфери. Бо вона цікава. Двері, будівлі, підвал, згадки, ігри, малюнки, магазини, школа, дід, ліс - для мене все ніби ті самі руїни заводу, розкидані і я не можу зібрати це докупи. І це не дає спокою. Але одночасно є відчуття ніби так має бути.... Не знаю.

Музика класна. Спрайти теж, дуже атмосферні. Фони гнітючі, але згодна, що може хотілося б їх бачити в схожому до героїв стилі.

І... Мабуть це все, бо оскільки я ніяк не здатна зібрати докупи побачену історію (сцена насильства до речі прописана настільки сильно, що мене досі нудить злегка), то за задум і відповідність темі мені говорити важко.

оце, так би мовити, розйоб. мені дуже сподобалось, всі персонажі  дуже живі і знайомі, діалоги відчуваються як розмови реальних людей. спрайти теж чудово намальовані, але ще хотілось щоб фони теж були зроблені  в такому стилі

дякую за гру, схоже, що буде в моєму топ 5 цього джему 

Дуже чекала на цю гру, але звуки, які взяті з сайту, де донати у рублях, відбивають бажання.  

Дякую за новелу!

Злукавлю, якщо скажу, що новела не важка для сприйняття - насилля зображене занадто яскраво. Ну в тім це авторська задумка.

Звуки на гарному рівні. 

Арт дуже гармонійний і видержаний в певних тонах - клас одним словом.