Play game
Республіка Святого Саду's itch.io pageResults
| Criteria | Rank | Score* | Raw Score |
| Відповідність темі | #29 | 3.500 | 3.500 |
| Текст | #30 | 3.450 | 3.450 |
| Загальне враження | #30 | 3.500 | 3.500 |
| Візуал | #31 | 3.900 | 3.900 |
| Задум | #31 | 3.800 | 3.800 |
| Звук | #35 | 3.250 | 3.250 |
| Реалізація | #44 | 2.900 | 2.900 |
Ranked from 20 ratings. Score is adjusted from raw score by the median number of ratings per game in the jam.
Назва команди
moshpizza
Посилання на вашу команду
https://w1n7er-2171.itch.io
Чи зроблена графіка вами за час джему?
Так
Чи зроблена музика вами за час джему?
Так
Leave a comment
Log in with itch.io to leave a comment.
Comments
Дуже специфічна атмосфера, твір, в який треба в'їхати. Сподобалася подача, занурення в потік свідомості, потік життя. Філігранно пробиває четверту стіну, не даючи винирнути з історії. Дякую за вашу роботу
Створюється класна атмосфера під час читання, мені більше всього нагадало фільм маяк своєю ідеєю та подачею
Абсолютно згодна з коментарем нижче, що це вистава. Вистава в абсолютно чудовому сенсі слова.
Чудовий досвід, який варто було відчути.
Сподобалося, атмосферно й глибоко, та я не збагнув, на що впливають рішення на початку гри? Чи є істина варіативність?
Я б сказала, що є в цій роботі щось театральне, бо я бачу її не як новелу, а як виставу. Всі оці означення, зміна сцен. Навіть постановка діалогів.
Тепер я побувала в театрі.
Цікава музика і це дивно, але вона не втомлює.
Візуал теж такий, дивний, але мені подобається робота з об'ємом і формами.
І цікаво чи мають сенс розгалуження, бо просто через обраний рушій важко перегравати. Типу так, гра виглядає завдяки йому цікаво і початок ефектний, але все ж для гравців це не найкраще рішення.
Але дякую за можливість подумати, порефлексувати. А, і геть забулася, кілька одруківок.
Неймовірний досвід. Чудова робота. Хочеться вдивлятися в кожну деталь, не пропускати жодного звуку, відчувати кожне слово. Дякуємо за ці враження.
Я в захваті
Артгауз, артхаус (англ. art-house) — жанр візуальних новел, які відрізняються від масового геймдеву тим, що вони розраховані на вузьке коло гравців, найчастіше підіймають як гострі соціальні аспекти, так і глибокі питання внутрішнього світу людини.
Потік підсвідомості.
Сюрреалістичні розмови мозку з самим собою. Рефлексія в чудернацькій обгортці.
Уявіть, що буде, якщо змішати Кінець Євангеліону, будь-який твір Юаси Масаакі та серію Моногатарі. Коктейль небаченої дивини.
(Також довелося через командний рядок запускати гру, бо в мене стара відеокарта(?). Не очікував такого від візуальної новели)
Мені теж під час читання прийшло порівнняння з Моногатарі і роботами Масаакі :)
Мій мозок більше не існує.
Не те щоби в моєму кранію щось було.
В захваті від новели.
Дуже цікава ідея. Ніби серію "Любов. Смерть. Роботи" подивився.
Ця гра відчувається як якесь scp :P