З закінченням джему, дуже дуже за вас вболівали!  

Красиво, боляче.

Обожнюю ваше рішення взяти сеттинг Центральної Азії. Ми нечасто бачимо це в поп-культурі й це вже додало особливого шарму. Візуал шикарний! Кожен фон хотілося поставити собі на шпалери, бо це дуже гарно. Можливо, хотілося б трішки варіацій спрайтів.

Музика у вас чудова! Ідеально додає до атмосфери.

За реалізацію, я вже десь читали, що ви не встигали з деякими аспектами. Дуже шкода, насправді, чекатиму на оновлену версію після джему, бо гра дуже цікава, незважаючи на трошки кривеньку обгортку.

Щодо самої історії. Перебіг подій здався мені трішки... нечітким? Розпливчастим? Місцями незрозумілим? Але, вже після закінчення до мене прийшла в голову думка, що це може бути ефект канотлару. Героїня, від котрої ведеться розповідь, це куш й постійно використовує його в своїй роботі. Не дивно, що її перспектива є такою... нечіткою.

За мною є проходження поки тільки на одну кінцівку, але в мене залишилося бажання подосліджувати гру більше після джему. Щодо кінцівок, на мою думку було би краще все ж таки писати точну кількість закінчень, бо "декілька" дуже широке поняття.

Загалом, дуже цікава робота! Бажаю вам успіхів з проєктом.

а що треба, щоб прийняли у фан клуб о'ліма. бо я б записалась.. 
дуже гарна робота, музика просто вище всіх похвал, надзвичайно підходить атмосфері та підкреслює її, звуки, які були використані - гармонійні та приємно доповнювали сцени (сцена з рушникооом який полетів у шиию) 
олена з фонами супер ультанула, дуже приємно відчувається архітектура та підібрані кольори! подобається також мак, як спосіб "розмови з богами", дуже цікаві можуть виходити  описи ритуалів та почуттів і тут однозначно вийшло!!! 
окремо відмічу ілюстрації - їх було декілька всього, але зате який імпакт вони мали - сцена з о'лімом в кінці просто розйобує якраз через те, яке візуально гарне підкріплення має - я вірила в те, як розвіювався він димом, сам наче той дим. спрайти - розйоб, дуже гарний дизайн персонажів та видно, що в розробку їхніх образів вкладалось чимало сил!!!
текст - чудовий, насичений та болючий там, де має боліти - і воно. паскуда, болить( дякую дуже за нього, хоча і хочеться більше - мені не вистачило трохи самихї кінцівок наче, щоб більш9е відчути імпакт наших виборів і втрати о'ліма, хоча кінцівка з тим, як ми стаємо розповсюджувати свою доктрину та відповідати на його питання - я тебе кохаю, ін ма харт, емейзінг анбелівабле, АЛЕ ЩЕ ДАЙДЕ ЩЕ ЩЕ ХОЧУ ЧИТАТЬ ЦЕЙ СТИЛЬ ЦІ СЛОВА І ЦЮ ІСТОРІЮ - тим паче, що світ дуже цікавий і його є ще як показувати!
за глосарій - супер зроз, буду чекати його в патчі, як вийде, щоб наново ще пройти, і ще краще зрозуміти ситуації, хоча в більшості випадків я просто розуміла, що відбувається і про кого йде мова за контекстом і мені було ок! єдине, що особисто мені хотілося, це чисто відцентрувати текст у віконці на вихід з гри (але той факт, що віконце це є!!!! це розйоб!!!!!), і, можливо, трішки інший шрифт в головному меню, бо я мала певні труднощі з читанням спочатку через досить темний, насичений червоний (дер ай сей, мій улюблений колір) на досить темному фоні і з тонкими лініями, але це супер справа смаку, тут всім не вгодиш енівей!

по темі - мені вона тут вбачилась більш метафорично, я б сказала сам канотлоар стає крилами, які підносять її до бога, хіба отак дивиця на це, але сама по собі історія слей!
дякую за чудову роботу, команда розйоб, о'лім розйоб!!! 

Дуже цікава новела, 
В першу чергу сподобався саме стиль написання, він такий неспішний та затягує, не дає відірватись, мов опійний дим. Не відразу розумієш повну картину світу, враження, скоріш, ніби ти відкрив книгу не на першій, а на третій сторінці - але це тільки сильніше інтригує. Дуже атмосферно переплетені теми в новелі, складно пояснити, але сценарист дуже влучно поєднав питання пам'яті, смерті, віри та війни. Темп оповіді, на мою думку, витриманий чудово.
Музика дуже красива, хіба що трохи не вистачило різноманітності. Але саунд настільки майстерно заглиблює в атмосферу новели з перших нот, що про це швидко забуваєш.
Хочеться додати, що хоча ви вказали, що глосарій не вдалось включити в гру через технічні проблеми, ваша новела від цього тільки більше занурює у світ та цим зацікавлює.
Новелу чомусь дуже хочеться описати як концептуальну в найкращому розумінні вашого слова. Вона відчувається дуже монолітною, її  швидко запам'ятовуєш і ще декілька днів носиш з собою. Після проходження лишається легкий післясмак недоговореності, тож дуже хочеться прочитати та побачити ще більше.
Дякуємо вам за гру і сподіваємось побачити продовження!

Дякую за створення гри!
Від деяких сцен йшли мурашки по спині, і дизайн світу, локацій, і персонажів дуже подобається! Але було відчуття невеликого дисонансу між елементами. Наприклад, дуже часто було ніби читаєш в тексті, що персонаж посміхається, а він не посміхається на екрані, хоча спрайт посмішки в нього є. Чи, наприклад, спрайт персонажу на фоні квітки. Через реалістичний стиль подібні речі виривають з контексту.
Музика дуже приємна і підходить під сеттінг, але через те, що вона майже ніколи не переривається і не сильно міняє настрій у мене виникло відчуття невеличкої монотонності і відсутності динаміки, хоча по факту текст дуже динамічний. Хоча можливо така монотонність і дисонанс з темпом подій в тексті грає на руку темі твору, враховуючи те, що головна героїня завши покурює канотлар і таким чином заспокоює нерви. 

В цілому потенціал у лору і сюжету дуже великий! Але відчуття ніби дуже гарні самі по собі елементи (прекрасний арт, прекрасна музика, прекрасний текст) местами не в'яжуться.

Але якщо буде продовження, то було б цікаво прочитати!

Мені сподобалася історія, сенс доволі глибокий. Текст, можливо, трохи не допрацьований, але все одно доволі цікаво. І класна музика, пасує цій грі ідеально.